Дякую моїм Учителям, що прикладом стали. Бо не завжди той, хто навчає, служить прикладом. А воістину Учитель той, у кого вчаться. Григорій Сковорода був переконаний, що справжній той "Учитель, хто живе так, як навчає".

Дякую моєму першому Учителеві - батькам - за приклад поваги до ближнього: малого й літнього, простолюдина і титулованого. За приклад послужити потребуючому.

Моєму другому Учителеві - шкільному й університетському, що явив собою взірець мудрості. У всьому і щодня. І все ще вірить, що його служіння ледь не месіанство..

Моєму третьому Учителю - товариству - за культ шляхетності, що виточувала форму і зміст мого зростання. Товариству достойників. Бо з ким поведешся, того й наберешся.

Моєму четвертому Учителю - книзі, що у світ вивела. І виводить. Шевченкове "Учітеся, читайте.." чи Франкове - "книга - морська глибина" або ж Теккереєве "книги освічують душу, зміцнюють людину, гострять її розум і пом'якшують серце" - доказ сили книги та її повчальності.

Цей низ думок вивершує Б.Гейтс: "Мої діти, звичайно, матимуть комп'ютер. Але спочатку вони отримають книги".

Дякую моїм чотирьом Учителям, що прикладом стали. Нехай святиться і світиться ім'я Твоє, Вчителю, нині і прісно.

Дякую Учителям українських класів у Хорватії, які віддано сіють поміж зацікавленими - малими і зрілими - добірне зерно українознавства.

Посол Василь Кирилич