Наприкінці 19-го сторіччя норвезький художник Едвард Мунк написав картину «Крик». Науковці й досі сперечаються про мотив цього твору. Що могло викликати той «Крик»?

Може, той «Крик» був пересторогою нелюдського чину, який проявився через три десятки літ?!

Може, він був посланням хліборобу про диявольський задум – знищити його, відібравши в нього хліб?!

«...до цього згорьованого крику нема що додати», – писав 1 жовтня 1933 року консул Королівства Італії в Харкові Серджо Граденіго про жахіття Голодомору.

Та й не треба додавати, а – пам’ятати. І не лише запаленою раз у рік свічкою, а дією, солідарним голосом світу, аби не повторилася колись подібна катастрофа.

І визнанням Голодомору геноцидом. Без страху, а з усвідомленням морального обов’язку.

Бо, на переконання Вільяма Генрі Чемберлина, «не було в історії людства катастрофи таких величезних розмірів, яка би привернула таку малу увагу міжнародного світу».

Посол Василь Кирилич

Запрошуємо переглянути на YouTube-каналі Посольства документальний фільм про Голодомор