Пам'ятник Іванові Франку у Ловрані

Опубліковано 22 жовтня 2022 року о 09:06

ЗАГАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ

Пам’ятний знак у Ловрані, присвячений видатному українському письменникові, мислителеві і політичному діячеві Іванові Франкові (1856 – 1916), встановлено, за погодженням із місцевою владою, на території приморського парку поруч з історичною набережною Лунґомаре на узбережжі затоки Кварнер в Адріатичному морі на честь перебування Івана Франка у Ловрані (Villa Central, лютий-квітень 1909 р.).

Урочисте відкриття пам’ятного знака відбулося 22 жовтня 2022 р. з нагоди Першого парламентського саміту Кримської платформи (Загреб, 25 жовтня 2022 р.) за участі Голови Верховної Ради України Руслана Стефанчука та Голови Хорватського Сабору Гордана Яндроковича.

Ідея увічнення пам’яті Івана Франка у Ловрані постала завдяки ініціативі Посла Василя Кирилича. Ще в січні 2021 року він домовився з мером міста Ловран Бояном Сімонічем про майбутній пам’ятний знак.

Скульптурну композицію та інформаційну таблицю було виготовлено видатними українськими митцями – Володимиром і Василем Одрехівськими – завдяки фінансовій та організаційній підтримці Львівської обласної військової адміністрації (голова – Максим Козицький).

Наукову концепцію проєкту та обґрунтування символічних сенсів пам’ятного знака розробив доктор Богдан Тихолоз, директор Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка.

КОНЦЕПТ ПАМЯТНОГО ЗНАКА

Пам'ятний знак на честь перебування Івана Франка в Ловрані – це алегорична скульптурна композиція «Поет і Птах» роботи відомих українських скульпторів Володимира і Василя Одрехівських, що складається з двох символічних фігур та інформаційної таблиці з усіма необхідними поясненнями.

Одна з фігур уособлює Поета, що, у філософській задумі, виснажений важкою недугою і понадсильною працею, немовби схилився під тягарем власних крил.

Друга – це Птах натхнення, мрії, надії, який стремить увись, повсякчас готовий злетіти до вершин творчості.

Філософсько-естетична концепція пам’ятного знака багатопланова і включає в себе два основні аспекти: біографічний та міжнародний.

Біографічний аспект(контекст особистого життєвого й творчого шляху Івана Франка)

Саме в «тихій хорошій Ловрані», над цілющим Адріатичним морем, Поет черпав силу й натхнення для нового злету. Тут він не тільки оздоровився фізично, а й підійнявся на дусі, здобув сили для нового творчого злету.

«Поет і птах» – втілена в образах вічна драма творця і творчості, земного й небесного, матеріального і духовного, людини і мрії. Життєві випробування й страждання, що хилять особистість додолу, і невичерпна сила людського духу, спроможного піднестися над буденністю до справжніх осяянь, – це вічна історія, застигла у бронзі.

Доки стоятиме цей пам'ятний знак над синім Ядраном, доти втомлений життям Поет прагнутиме знову злетіти, щоб «побуять свобідно в вишині», а Птах мрії манитиме його у незнану даль.

Міжнародний аспект(контекст українсько-хорватських відносин)

Історія тривалих культурних, політичних і економічних взаємин українського й хорватського народів має чимало прикладів справжньої солідарності і взаємопідтримки. Сьогодні, коли український народ героїчно протистоїть російській військовій агресії, Хорватія надає діяльну допомогу і уособлює для українців європейську солідарність у боротьбі з навалою новітнього варварства.

В цьому контексті постать Поета є уособленням мужнього українського народу, який в напрузі і зосередженні виконує свою історичну місію оборони гуманістичних цінностей Західної цивілізації та потребує допомоги й підтримки.

Образ Птаха набуває сенсу символу майбутнього, мрії про вільну і рівноправну співдружність європейських народів на засадах взаємної поваги, партнерства і конструктивної взаємовигідної співпраці.

Адже саме «в народів вольних колів» мислив Іван Франко майбутнє й України, і Хорватії.

ЗВ’ЯЗКИ ІВАНА ФРАНКА З ХОРВАТІЄЮ

У контексті українсько-хорватських міжкультурних зв’язків особливо знаковою є постать Івана Франка (1856–1916) – видатного українського письменника, перекладача, науковця, філософа, громадського й політичного діяча, одного з головних творців модерної української національної ідентичності та активного промотора багатовимірного загальноєвропейського цивілізаційного діалогу.

Іван Франко, зокрема, гаряче цікавився хорватською культурою, досліджував і перекладав українською зразки хорватського фольклору і твори хорватських письменників, був учнем видатного вченого-славіста хорватського походження Ватрослава Яґича, під керівництвом якого захистив докторську дисертацію у Віденському університеті.

Крім того, Іван Франко двічі відвідав хорватські міста-курорти: Ліпік у Славонії (березень-квітень 1908) та Ловран в Істрії (лютий-квітень 1909). Там він оздоровлювався, відпочивав та черпав натхнення для своєї творчості, попри тяжкий стан здоров’я у той період його життя.

Таким чином, Хорватія посідає важливе місце в житті і творчості Івана Франка, а його особа є повноважним представником української культури, ідентичності та державності в загальноєвропейському і світовому контексті.

10 березня 2011 року на честь перебування Івана Франка у Ліпіку, як знак українсько-хорватської дружби і стратегічного партнерства, з ініціативи Посла України у Республіці Хорватія (2006–2009) Маркіяна Лубківського та за підтримки місцевої влади і центральної влади Хорватії на території парку медично-реабілітаційного центру «Toplice Lipik» було встановлено погруддя українському письменникові роботи українського скульптора Костянтина Добрянського.

Пам’ятник став важливим компонентом історико-культурного ландшафту Ліпіка як бальнеологічного курорту загальноєвропейської слави.

А 22 жовтня пам’ятний знак Іванові Франкові постав і в Ловрані, на узбережжі Адріатичного моря, як знак солідарності і взаємної поваги українського й хорватського народів, а також їхнього спільного протистояння новітньому варварству заради цінностей свободи, культури і людяності.

Саме Іван Франко був і досі залишається одним із ключових творців української незалежності і яскравих символів українського волелюбного духу.

КОМАНДА ПРОЄКТУ

Ініціатор проєкту та координатор від Посольства:

Василь Кирилич

Міжнародний куратор проєкту:

Маркіян Лубківський

Координатор проєкту від Львівської обласної військової адміністрації:

Іван Собко

Автори скульптурної композиції:

Володимир Одрехівський

Василь Одрехівський

Науковий куратор проєкту, автор концепції: