Про війну і мораль
Реакція Посла України в Боснії і Герцеговині Олександра Левченко на заяви керівника дипломатичного представництва РФ в Сараєво Петра Іванцова у зв’язку із відставкою Міністра зовнішньої торгівлі і економічних відносин БіГ Бориса Тучича.
Посол Росії в Боснії і Герцеговині Пьотр Іванцов назвав моральним вчинком рішення Міністра зовнішньої торгівлі і економічних відносин БіГ Бориса Тучича, який подав у відставку «з метою унеможливлення продажу боєприпасів в Україну».
Будь-який експорт озброєння має, щонайменше, три аспекти – правно-політичний, моральний і, звичайно, фінансовий. Цей останній, а йдеться про 5 мільйонів євро для бюджету БіГ, керівник дипмісії РФ обходить. Не буду і я на ньому затримуватись, оскільки сума тут не є визначальною.
Пан Іванцов згадує правовий аспект, але без особливого наполягання, оскільки в цьому питанні у нього слабка аргументація. Україна, на відміну від Росії, не знаходиться під міжнародними санкціями і кожен хто має бажання з нею співпрацювати може це вільно робити. Апелювання до заборони ввезення зброї «в регіони, в яких тривають озброєні конфлікти» не тримається купи. БіГ би експортувала зброю не в регіон Донбасу, де йдуть бої, а до держави Україна. Але і коли говоримо про Донбас тоді визначення «озброєний конфлікт» також не може бути застосований у жодному випадку, оскільки це було б хитрою заміною понять.
На Донбасі немає «озброєного конфлікту» як внутрішнього протистояння місцевого населення, а йдеться про відкрите вторгнення сусідньої Росії у формі неоголошеної, але реальної війни, якій політологи вже дали назву «гібридна». Правду кажучи Росія для прикриття формувала військові підрозділи з місцевих пройдисвітів, однак вони сьогодні грають мінімальну роль, а основні бої веде армія Російської Федерації. Тобто, Україна не є країною яку роздирає громадянська війна, а є державою, яка бореться проти зовнішньої агресії, що є принциповою різницею.
Тому російський Посол основний акцент робить на моральний аспект, оскільки мораль не є чітко визначеним правовим актом і залишає більше простору для вербальних маніпуляцій. Однак, саме з морального погляду його ствердження виглядають особливо цинічними: «Забороняється вивіз зброї і боєприпасів, оскільки це може використовуватися проти мирного населення. Я особисто вважаю, що неморально експортувати боєприпаси до України, де лише вчора снарядом було вбито 15 осіб і 20 поранено».
Посол забув сказати основну річ – ті особи, а йдеться не про 15, а про 30 вбитих і 90 поранених мешканців українського міста Маріуполь, постраждали саме від російської зброї і від руки проросійських військових. Нагадаю, що схожі масові вбивства мирних жителів сьогодні відбуваються майже регулярно. Два тижні тому Україна проголосила День жалоби за пасажирами автобуса, які загинули від російських ракет біля міста Волноваха, тиждень тому ракета вибухнула на зупинці тролейбуса в Донецьку, а 23 січня відбувалася страшна трагедія в Маріуполі.
Росія ввела в окуповані частини України тисячі своїх військових, доставила туди сотні танків, броньованих машин, гармат, реактивних ракетних систем і незлічену кількість іншого озброєння. І все це стріляє по українським військовим, які з правом захищають свою землю і по мирним жителям, все це руйнує будинки, спалює українські міста і села, збиває пасажирські літаки на висоті 10 кілометрів. Однак, коли Боснія і Герцеговина хоче продати Україні дещо боєприпасів – тоді офіційна Москва зненацька згадує мораль!
Мені залишається лише спитати: чи зараз морально взагалі російському послу говорити про мораль?
Посол України в Боснії і Герцеговині Олександр Левченко