Медіа-істерія навколо МІГ-ів
Трамвай зупиняється на зупинці. Журналіст пише: Чому трамвай стоїть посеред вулиці і заважає перехожим та руху транспорта?! Напевно, він поламався! А можливо, його замінували терористи?! Трамвай зачиняє двері й рушає далі. Журналіст: ой-ой-ой! Хто дав дозвіл поламаному та замінованому трамваю вільно пересуватися містом? Та це ж злочин нашої влади!
Цією історією я хотів «перенести чари» брудних методів, якими користуються ті журналісти, котрі цими днями займаються цькуванням української компанії «Укрспецекспорт» та заводу в Одесі, які в 2013-2015 рр. здійснили ремонт хорватських винищувачів МІГ-21. Нагадаю: сьогоднішня кампанія є лише репризою цькування, що в хорватських ЗМІ відбувалося впродовж майже двох років, коли українська компанія змагалась в тендері на отримання військового замовлення. В той час факти беззастережно перекручувались, а коли аргументів не вистачало - тоді просто-напросто вигадувались брехливі історії, що сміливо можна було віднести до повного абсурду. Сьогодні на гори тих старих вигадок вивалюються свіжі. Головні й вишукані «козирі» - це два по суті взаємозаперечних твердження: перше - українці в Одесі лише вдавали що виконують ремонт, і друге - вони «зліпили» нові літаки зі старих запчастин (хоча мені здається, що легше зробити звичайний ремонт, аніж гратися в лего з вживаними деталями) .
Але кісткою в горлі глашатая такої теорії стала та незаперечна обставина, що перебіг ремонту в Одесі постійно наглядала група спеціалістів Міноборони РХ, і кожен найменший крок, зміна кожного гвинтика строго документувалася за участю обох сторін. А це значить, що згадані зловживання навіть теоретично є неможливими. Але – якимось чудом – один журналіст, який є незаперечним лідером сьогоднішньої брехливої кампанії, раптом стає власником листа техніків і офіцерів Хорватських військового-повітряних сил, які в Одесі здійснювали нагляд за ремонтом. В листі вони начебто нарікають Міноборони РХ на те, що «їх змушують дивитися в іншу сторону, в той час як український завод порушує безпекові рамки псевдо-ремонту, тобто ремонт взагалі-то і не здійснюється». Виявляється також, що хорватські техніки самі повинні були здійснювати ремонт, а непорядні українці відмовлялися їм за це платити, та ще й погрожували.
Перепрошую, панове! Як українські інженери могли змусити «дивитися в іншу сторону» офіцерів іншої держави, яка, окрім всього, є ще й державою-членом НАТО та ЄС? І який офіцер щось таке міг би стерпіти!? Це ж не діти в дитсадку!
Будь-який абсурд може мати дві сторони – драматичну і комічну. Здається, що зараз ми маємо справу з комічною. Тож я і перепитую: хто дозволив, аби поламаний і замінований трамвай їздив містом?
Олександр Левченко,
Посол України в РХ