Стаття Посла України в Республіці Хорватія О.М.Левченка у хорватській газеті Večernji list, 12 квітня 2013 року
ЗАСЛУГА ЗА ПОЛІТ ЛЮДИНИ В КОСМОС НАЛЕЖИТЬ УКРАЇНЦЮ КОРОЛЬОВУ
Космічна ера людства розпочалася 12 квітня 1961 р. польотом Гагаріна. За цим стояв, на жаль, анонімний геніальний ракетний конструктор Сергій Павлович Корольов.
Статті посла, як правило, носять офіційний характер і стосуються певних важливих політичних подій чи відзначення історичних дат. Цього разу я вирішив дещо вийти за межі офіційних рамок і розповісти хорватському читачеві щось нове про Україну і українців. Приводом для цього став Міжнародний день польоту людини в космос, який за рішенням ООН відзначається 12 квітня. Мова піде про одного великого українця, якому належить вирішальна роль у тому, що людство може сьогодні відзначати цей день.
Усім відоме ім’я Юрія Гагаріна - радянського космонавта, який 12 квітня 1961 року полетів з ракетодрому Байконур на кораблі «Востоку-1», і цим здобув вічну славу для себе і для своєї батьківщини, а усьому людству відкрив шлях до зірок.
У повідомленнях про святкування повернення Гагаріна з польоту, який тривав 1 год. 48 хв., як і про інших радянських піонерів космосу початку 60-х., згадуються імена партійних і державних керівників, проте ніде не згадується ім’я «головного конструктора». Про те, ким він був, ми дізналися лише після його передчасної смерті в січні 1966 р., а всі драматичні обставини його життя стали доступними для громадськості тільки після падіння комуністичної системи.
Головним конструктором радянської космічної програми був українець Сергій Корольов. Він народився 12 січня 1907 р. в українському місті Житомир, де 1987 р. був відкритий музей космонавтики, присвячений цьому великому ракетному інженеру. Навчання він завершив на Аеромеханічному факультеті Московського вищого техучилища. З 1933 р. був заступником начальника новозаснованого Реактивного науково-дослідницького інституту, керівником відділу крилатих ракет. Того ж року Корольов тестував перші радянські ракети. Здавалося б - блискучий старт для молодого науковця. Проте в 1938 р. під час сталінських чисток він був проголошений «ворогом народу» і засланий у сумнозвісний ГУЛАГ на Колимі у сибірській тундрі.
Від смерті Корольова врятував авіаконструктор Андрій Туполєв, який і сам у той час був в’язнем сталінського ГУЛАГ-у, але водночас керував колективом інженерів-в’язнів, які конструювали літаки для Червоної армії. Режим відправляв найбільш талановитих науковців, конструкторів та інженерів у спеціальні тюрми – наукові лабораторії або конструкторські бюро, які в жаргоні називалися «шаражками». Тільки в 1944 р., наприкінці війни, коли стало абсолютно зрозуміло, що реактивні літаки й ракети – це майбутнє військової могутності Радянського Союзу, Корольова було звільнено від всіх звинувачень; після цього він продовжив працювати як вільна людина. Починаючи з 1956 р. він - головний конструктор балістичних ракет, а з 1956 р. стає на чолі спеціального ракетного конструкторського бюро, якому підпорядковувалося багато інститутів, організацій і заводів. Свій перший тріумф С.Корольов відсвяткував 4 жовтня 1957 р., коли на орбіту Землі запустили перший штучний супутник. Це була світова сенсація, перша перемога людини в космосі, а крім того - й важлива політична перемога СРСР, який несподівано для багатьох підтвердив свою перевагу в найбільш престижній науково-технічній галузі.
Стало цілком зрозуміло, що наступний крок – це політ людини в космос. Світ затамував подих в очікуванні – коли? І хто стане першим? Першим знову став Сергій Корольов. Політ Ю.Гагаріна в космос 12 квітня 1961 р. здійснив мрію життя геніального конструктора, а також і усього людства. Почалася космічна ера.
Сергій Корольов, без сумніву, є найбільшим, але не єдиним українцем, який відіграв значну роль в освоєнні космосу. Свій внесок зробили також Микола Кибальчич (1856-1881 рр.), який склав першу схему реактивного літального апарата; Юрій Кондратюк (Олександр Шаргей) (1897-1941 рр.), який в 1916 р. розробив схему польоту на Місяць і повернення на Землю – так звану «трасу Кондратюка», котру 50 років опісля використовували американці для місії «Apollo»; Валентин Глушко (1908-1989 рр.), конструктор реактивних моторів для ракет С.Корольова, творець космічного комплексу «Енергія-Буран» (радянського аналога американського Space Shuttle-a), а з 1974 р. – керівник усієї космічної програми СРСР; Гліб Лозино-Лозинський (1990-2001 рр.), один з провідних радянських конструкторів повітряної та космічної техніки. Впродовж 35 років він працював у конструкторському бюро Мікояна, відомого в світі військовими літаками МІГ, відіграв головну роль у конструюванні літаків МІГ-21 і МІГ-25, а також був головним конструктором МІГ-31. Він збудував і багаторазовий космічний корабель «Буран» для програми «Енергія-Буран».
Незалежна Україна входить до першої п’ятірки світових держав на ринку космічних технологій. Гліб Лозино-Лозинський у 80-х рр. минулого століття розробив унікальну систему МАКС для запуску космічних кораблів на орбіту «зі спини» великого літака. Літак «Мрія» був створений в Україні в 1988 р. серед іншого і для транспортування космічного корабля «Буран». Розміри «Мрії» дійсно вражають – довжина літака 84 м., висота 18 м., розмах крил 88,4 м, максимальна маса польоту становить 600 тон. Якщо проект МАКС реалізується, то у космос можна буде вирушати зі звичайного аеродрому, і це буде в 50 раз дешевше, ніж тепер. До орбіти Землі можна буде долетіти всього за три години. Це буде справжня революція в освоєнні космосу.