На центральному Хорватському Радіо (HR-1) у політичній програмі «Viza» вийшло в ефір інтерв’ю Посла України в Хорватії Олександра Левченка.
Інтерв’ю було приурочене 27-й річниці катастрофи на ЧАЕС. Посол О.Левченко надав докладну інформацію про наслідки Чорнобиля та зусилля України, спрямовані на їх ліквідацію.
Крім того, під час розмови було висвітлено євроінтеграційну політику України, зокрема, інформувалося про перспективи підписання Угоди про асоціацію в листопаді ц.р. у Вільнюсі.
Інтерв’ю Посла України в Хорватії Олександра Левченка
Хорватському Радіо HR-1 у програмі «Viza»
25 квітня ц.р. (повтор – 26 квітня ц.р.)
В Україні відзначаються 27-мі роковини Чорнобильської катастрофи. У цей день 26 квітня 1986 р. вибухнув один з реакторів на атомній електростанції в Чорнобилі, а хмара радіоактивного пороху пішла аж до Скандинавського півострова.
Прямий і непрямий вплив радіації від наслідків катастрофи на ЧАЕС відчуло 5 млн. людей, а головним завданням на сьогодні є завершення побудови саркофагу «Покриття» над зруйнованим реактором.
На цю тему, а також про інші питання, ми розмовляли з Послом України в Республіці Хорватія Олександром Левченком.
- Як Україна знаходить вихід з цієї непростої ситуації, яка склалася в державі у результаті аварії на ЧАЕС?
- Кожного року Україна змушена виділяти щонайменше 7, 5 млрд дол. США лише на елементарне утримання атомної станції – для санації, підтримки навколишньої території. За підрахунками фахівців, до 2015 р. матеріальна шкода наслідків катастрофи на ЧАЕС становитиме вже 180 млрд. доларів США. Звичайно, що Україна звернулася й до міжнародної спільноти з закликом підтримати нашу державу у вирішенні цієї проблеми, в санації та реконструкції реактора, утриманні його під надійним контролем. Це – надзвичайно складне і вимогливе завдання. Хорватія, зокрема виділила 150 тисяч євро на ці потреби, за що ми висловлюємо велику вдячність від імені України. У нас є атомні станції, які перебувають у фазі роботи, тож Україна пильно спостерігає і докладає зусиль до того, щоб вони були якомога надійнішими. Досвід показав, що з атомною енергією людство повинно поводитися дуже обережно.
- Чи буде Україна вносити певні зміни до стратегії свого розвитку – скажімо, закривати атомні станції - в контексті діалогу Вашої держави з ЄС, переговорів про вступ України до Євросоюзу? Чи існують певні умови або вимоги зі сторони ЄС у цьому питанні, зокрема напередодні підготовки до підписання у листопаді ц.р. Угоди про асоціацію України з ЄС?
- Європа не ставить таких вимог, мова не йде про закриття атомних станцій. Що є стосується Вашого запитання про переговори України з Європейським Союзом – хотів би наголосити, що в членство в ЄС, я б сказав, є зовнішньополітичним завданням № 1 для України.
- Скільки, за Вашими прогнозами, буде тривати переговорний процес між Україною та ЄС? Чи буде це відбуватися так само довго і складно, як це було у випадку з Республікою Хорватія? Як Ви вважаєте, чи до України будуть застосовуватися такі ж строгі критерії, як і до Хорватії?
- Звичайно, що євроінтеграційний процес для України не буде більш легким і простим, ніж він був для Хорватії. Наш шлях до Європи – це теж тривалий, багатоступеневий процес. У цьому контексті для нас дуже цінним є досвід Хорватії, який я б назвав абсолютно «свіжим», нещодавнім. Ми сподіваємося, що з 1 липня ц.р. Україна отримає в особі Хорватії ще одну державу-приятеля в Європейському Союзі. Нас поєднують давні історичні зв’язки, які тривають сотні й сотні років.
Зараз Україна активно працює над домашніми пріоритетними завданнями – їх необхідно здійснити до листопадового саміту з ЄС. Нашу державу очікує багато внутрішніх реформ, які вже здійснюються, щоб бути готовим до вступу в Євросоюз.
- Якими є головні вимоги ЄС по відношенню до України? Які основні питання потрібно вирішити, у яких сферах необхідно здійснити найбільші зміни та реформи?
- Передусім, важливо, щоб економічні критерії були узгоджені з вимогами ЄС. Також, звичайно, здійснюється робота щодо політичних стандартів.