Неофіційний переклад з хорватської мови

газета „Jutarnji list“, 02 вересня 2013 року

веб-портал www/pearlsofcroatia.com/hr/novosti

 

Інтерв’ю Посла України в Республіці Хорватія  Олександра Левченка

 

Зустріч в Малинській - Український посол  для порталу «Pearls of Croatia» відкриває, що він думає про туризм, походження хорватів ...

PoC : У Хорватію вперше офіційно Ви приїхали в 2002 році у якості радника Посольства та заступника Керівника дипломатичної місії. Чи була це Ваша перша поїздка до Хорватії?

Олександр Левченко: Перший раз я відвідав Хорватію в січні в 1985 року. Тоді була досить холодна зима. В день у Загребі було мінус 20. У той час я був на переддипломній практиці Філософського факультету  університету Белграда. Як дипломат, я приїхав до Хорватії вперше в лютому 2002 року.

PoC : Що в Хорватії змінилося з моменту Вашого першого відвідування до сьогоднішнього дня?

О.Левченко: Змінилося багато чого. Тоді Хорватія (я кажу про 2002 рік ) була тільки на початку свого шляху в ЄС , а зараз - вже повноправний член Європейського Союзу. Шлях до ЄС – це, насамперед, внутрішні зміни в країні. І це відчувається. Загальна організація політичного, адміністративного, громадського життя стала більш ясною, більш визначеною, тобто – європейською. Якщо говорити про дороги , тоді сучасні автошляхи, що побудовані за останні 10 років,  також доволі відчутно змінили картину Хорватії. Сьогодні це сучасна європейська держава.

PoC : Ваші думки та коментарі щодо вступу Хорватії в ЄС?

О.Левченко: Це велике історичне досягнення Хорватії. Але в той же час це також успіх усіх держав, які мають європейські амбіції. Хорватія також і нам дала гарний приклад та додала віри у власні сили.

Таким чином, Україна щиро рада вступу Хорватії до ЄС. Стратегічна зовнішньополітична мета моєї країні така ж сама – здобуття в перспективі повноправного членства в об'єднаній Європі. Тому ми зацікавлені, щоб в ЄС було більше країн, з якими нас пов'язує партнерство і дружба, які, як і ми, пройшли складний шлях трансформації. Ми віримо, що ці країни будуть краще розуміти наші прагнення і наші проблеми. Україна високо цінує підтримку, яку Хорватія надає нашій європейській інтеграції, особливо вашу готовність поділитися своїм досвідом.

Саме зараз Україна дійшла до дуже важливої віхи: у листопаді цього року на Саміті ініціативи «Східне партнерство» у Вільнюсі готується до підписання Угода про асоціацію між Україною та ЄС. Це комплексний документ, який являє собою детальний план співпраці між двома сторонами про здійснення європейських реформ у всіх сферах життя України і передбачає створення всеохоплюючої та поглибленої зони вільної торгівлі.

PoC : Сам вступ має і певні конкретні негативні наслідки, оскільки тепер Хорватія зобов'язана застосовувати правила ЄС  і туристам з України потрібна віза для перебування в Хорватії, що в останні роки не було потрібно. Всі джерела кажуть, що дійшло до різкого скорочення числа українських туристів у 2013 році. Що можна зробити зараз, щоб подолати цю проблему і зменшити її в 2014 році?

О.Левченко: останні чотири роки Хорватія під час туристичного сезону призупиняла дію віз для українців. Число українців, які вибирали Хорватію для літнього відпочинку, росло з року в рік - з 33 тисяч у 2009 році до більш ніж 70 тисяч в 2012 році. Багато українців щиро полюбили Хорватію. Жаль, що зараз їх приїзд ускладнився.

За таких обставин, Хорватія робить все можливе для спрощення процесу видачі віз для українців у рамках законів і правил Європейського союзу. З іншого боку, офіційний Київ докладає зусиль для скасування візових вимог для наших громадян з боку Європейського Союзу. Це і є ключ до вирішення проблем.

Я вважаю, що все, що можна задіяти для лібералізації візового режиму, застосовується.

Зі вступом Хорватії до ЄС мають дотримуватися правила Євросоюзу. З огляду на це Україна з розумінням віднеслася до рішення РХ про введення візового режиму. Ми усвідомлюємо і те, що Хорватія у теперішній ситуації втрачає велику кількість наших туристів, які переорієнтовуються на інші напрямки у світі.

Хотів би нагадати, що громадянам Хорватії як дружньої країни ще з 01 липня 2012 року відмінено Україною візовий режим. І незважаючи на те, що з цього року українці мають оформлювати візи, ми залишили безвізовий порядок для хорватських громадян, на відміну від Росії і Туреччини.

PoC: Напевно, одним з Ваших найважливіших завдань і цілей є укріплення і поліпшення економічного співробітництва між українськими та хорватськими підприємствами. Враховуючи те, що РХ увійшла в ЄС, які реальні можливості  і в яких сферах вони можуть бути реалізовані (нафта, військова промисловість, виноробство, туризм)?

О.Левченко: Україна і Хорватія мають чудові політичні відносини. Ми є дійсно дружніми країнами. Наше завдання – підняти економічне співробітництво на рівень, який би відповідав політичному партнерству. Світова фінансова криза у 2008 році завдала тяжкого удару нашій двосторонній співпраці. Але в останні два роки фіксуємо її поступове зростання.

Обидві сторони вчиняють необхідних заходів задля збереження і укріплення цієї позитивної тенденції. У жовтні цього року відбудеться 6-е засідання Міжурядової українсько-хорватської комісії з питань торговельно-економічного співробітництва, а також другий за цей рік двосторонній бізнес-форум.

Особливо хотів би наголосити, що у співробітництво все активніше включаються регіони наших країн. На сьогодні плідно співпрацюють вже 10 хорватських жупаній та українських областей, Київ та Загреб, низка інших міст.

Наш спільний потенціал є величезний, а найперспективніші напрями – енергетика, землеробство, металургія, деревообробна індустрія, сільське господарство і харчова промисловість, телекомунікації і, звичайно, туризм.

PoC: У зв’язку з попереднім питанням, ми помітили, що доволі часто Ви вимушені спростовувати недоброзичливі та неправдиві факти у деяких хорватських виданнях. 

О.Левченко: Усі негативні та неправдиві факти, а їх було більше тридцяти, стосуються ремонту  в Україні хорватських літаків МІГ-21.

Багаторазово ми публікували статті-реагування, в яких спростовували неправдиві звинувачення та наклепи. Але суть проблеми є не в окремих деталях, а в тому, що проти української компанії, яка брала участь у тендері, працювала нелояльна конкуренція. Маю визнати, що медіа-компанія була професійно організована і скоординована. Мала усього один, але суттєвий недолік: українська пропозиція в технічному плані була більш якісна та на 5 млн.євро дешевша.

На усі неправдиві звинувачення найкращою відповіддю є урочиста церемонія підписання 8 липня ц.р. у Міністерстві оборони РХ Угоди про ремонт в нашій країні 7 MiG-ів і купівля 5 літаків для Хорватських збройних повітряних сил.

PoC: Пропонуємо перейти від безсумнівно важливих тем до більш легких, притаманних приємній літній атмосфері, в якій ми зустрілися. Наскільки українці обізнані з хорватським туристичним потенціалом? Як би ми могли додатково збільшити зацікавленість потенціальних гостей у приїзді в Хорватію?

О.Левченко: На це питання частково я відповів. Кожного літа усе більша кількість українців має бажання  відпочивати у літній період в Хорватії. З огляду на те, що наші народи дуже близькі, мови схожі, у багатьох українців склалася щира симпатія до вашого народу та країни. Протягом останніх років Хорватія серед українців  отримала велику популярність як одна з найкращих світових дестинацій для відпочинку. Сподіваюсь, введення візового режиму не перешкодить цій тенденції.

З іншого боку, хотів би наголосити, що і Україна є виключно багатою на туристичні пропозиції країною. На жаль, хорвати її ще не зовсім відкрили. До речі, Київ, Одеса, Львів є світовими визнаними туристичними перлинами, Карпатські гори пропонують відмінний відпочинок влітку і взимку, а Крим на Чорному морі має свою унікальну природну особливість, яка здатна зачарувати навіть тих людей, які виросли на Адріатичному узбережжі. Крім того, Україна є прабатьківщина хорватів і заслуговує на те, щоб її відвідати.

 

РоС: Одна з теорій походження Хорватів говорить про те, що вони походять з України. Чи Ви знайомі з цією теорією та чи можливо її використати для ще більшого розвитку зв’язків між двома народами?

 

О.Левченко: Звичайно! За першою своєю освітою я історик, і для мене українське походження хорватів –не припущення, а переконливий факт. Серйозні історичні та археологічні дослідження підтверджують, що прадавні племена Білих Хорватів переселилися на ці простори в 6-7 ст. саме з територій сучасної західної України. Як посол я сприяю тому, щоб українські і хорватські науковці об’єднали свої зусилля в дослідженні шляхів міграції Білих Хорватів на території від Дунаю до Адріатики. Я абсолютно впевнений, що спільність нашого походження є дуже важливою і для наших сучасних двосторонніх стосунків. Історичні зв’язки, мова, близькість ментальностей і традицій, культурологічні схожості двох слов’янських народів і держав створили міцні передумови для постійного розвитку взаємної довіри і розвитку зв’язків у різних сферах нашої співпраці.

 

РоС: Ви виконуєте надзвичайно відповідальну роботу. Скільки вільного часу у Вас залишається і як Ви його проводите? З ким і як найкраще відпочиваєте від щоденних обов’язків?

О.Левченко: Перший і найкращий відпочинок – це спорт. Я граю з нашою дипломатичною футбольною збірною в Загребі, де я є капітаном. Ми провели кілька дружніх футбольних матчів у хорватських жупаніях (жупани – глави областей зі своїми колегами) – в Карловцях, Вировитиці, Славонському Броді, з ветеранами футбольного клубу «Осієк», плануємо матчі в Загребській та у Вуковарсько-сремській жупанії. Також я граю баскетбол з викладачами факультету політології Загребського університету. Люблю провести свій вільний час і у хорошому товаристві з тамбурашами.

РоС: Долею випадку ми зустрілися з Вами у Малинській на острові Крк. Чи ви тут вперше, що можете сказати про своє перебування тут?

О.Левченко: неподалік від Києва є ціле місто, яке називається Малин. Тому нічого дивного немає в тому, що я приїхав саме сюди, до готелю «мМалин».

РоС: Що ви думаєте про ідею організації «Днів української кухні» в Хорватії, щоб хорвати мали можливість познайомитися зі смаколиками вашої країни

О.Левченко: національна кухня – це візитна карта кожного народу. Українська кухня дещо схожа до славонської, хоча й має низку специфічних відмінностей. Звичайно що я підтримаю будь-яку гастрономічну ініціативу.