Інтерв’ю Посла України в Боснії і Герцеговині  (за сумісництвом)

О.М.Левченка провідному боснійсько-герцеговинському

Інтернет-порталу «Вієсті.ба»

Існує інтерес до туристичного співробітництва між БіГ та Україною

Сараєво – Олександр Левченко, Посол України в Боснії і Герцеговині (за сумісництвом) в інтерв’ю Вієсті.ба розповідає про відносини між БіГ і Україною, про європейський шлях України, відносини з НАТО, про головування в ОБСЄ, про українську діаспору, що проживає у БіГ. «Маю визнати, що українці сьогодні мало знають про вашу прекрасну країну, але переконаний, що ця ситуація скоро зміниться», - каже пан Левченко.

Якими є двосторонні відносини між Україною та БіГ?

Двосторонні відносини між Україною та Боснією і Герцеговиною, за моєю оцінкою, є добрими. Між двома країнами відсутні відкриті політичні питання, існує вельми конструктивна співпраця у рамках міжнародних та регіональних організацій. Маю визнати, що нині ми не можемо похвалитися активним політичним діалогом. Останній офіційний візит Міністра закордонних справ БіГ в Україну був у далекому 2004 р. На рівні глав держав та урядів таких візитів взагалі не було. Я знаю, що у ході нещодавньої бесіди Посла БіГ в Україні (за сумісництвом) Желька Янєтовича з Президентом України Віктором Януковичем було висловлено взаємну готовність до організації візитів між Україною та БіГ на найвищому рівні. Вважаю, своїм особистим завданням реалізацію таких візитів у найближчій перспективі.

Якими є економічні відносини БіГ і України? Чи існує інтерес ділових людей до розвитку такої співпраці?

Економічні відносини між двома країнами сьогодні не відповідають наявному потенціалові. Ми не можемо пишатися скромними 46-ми мільйонами доларів товарообігу за результатами минулого року. Кілька років тому ми мали більше 100 мільйонів товарообігу. Звичайно, існує низка об’єктивних причин, серед яких економічна криза, рецесія в Європі, які перешкоджають економічній діяльності, однак маю визнати, що на у цій царині зроблено далеко не все можливе. Ділові люди з обох сторін мало знають одне одного, ми все ще не маємо відповідної договірно-правової бази для співпраці. Власне, у цьому я бачу завдання Посольства. Сьогодні ми опрацьовуємо 14 проектів двосторонніх угод, більшість з яких з т.зв. «економічного пакету». Працюємо над налагодженням прямих контактів між діловими колами. Останнім часом активно розвивається співпраця між регіонами України і БіГ. У 2011 р. офіційно з встановлено співробітництво між Тернопільською областю України і Республікою Сербською; наприкінці серпня ц.р. очікуємо на візит керівництва Луганської області до Баня-Луки, у ході якого також планується підписання Угоди про співпрацю. Маємо плідні контакти на рівні міст і муніципалітетів України та БіГ. Переконаний, що саме такий вид співробітництва відкриває широкі можливості для активізації діалогу в усіх сферах і передусім – в економічній.

Хорватія відтепер й офіційно член ЄС. Що значить вступ Хорватії до ЄС для України та для БіГ?

Вступ Хорватії до ЄС має важливе значення для усіх держав, які обрали європейську інтеграцію в якості своєї основної мети, я б сказав, цивілізаційного вибору. Тому успіх Хорватії багато значить і для України, і для БіГ, він свідчить про те, як, докладаючи працю і зусилля, можна досягти й найскладніших цілей. Для наших країн це додатковий стимул для посилення зусиль. Сподіваємося, що Хорватія в якості члена ЄС надаватиме підтримку і БіГ, і Україні. 

У листопаді поточного року у ході саміту «Східне партнерство» у Вільнюсі Україна підпише Угоду про асоціацію з ЄС?

            Як я вже зазначив, головною зовнішньополітичною метою України є набуття членства в ЄС. Це не лише політичний, але й цивілізаційний вибір українського народу. Європейська інтеграція, можливо, єдине питання, щодо якого існує консенсус серед усіх основних політичних сил України. Україна є найбільшою за площею країною Європи та й сам географічний знак центру континенту знаходиться якраз у нашій країні. З населенням в 46 мільйонів жителів ми займаємо 6 місце в Європі. Це – величезний ринок, який міг би зміцнити європейську економіку, і в той же час це величезна армія робочої сили з високим рівнем освіти і професійної підготовки. Україна вже 20 років активно співпрацює з ЄС і пройшла величезну дистанцію на  шляху засвоєння європейських стандартів демократії й ринкового господарства. Президент України Віктор Янукович відразу після приходу до влади в 2010 р. продовжив  комплексні реформи, спрямовані на імплементацію європейських стандартів у всіх сферах життя України. Ці реформи проводяться у тісній взаємодії та за всебічної допомоги ЄС.

Але мова йде не лише про географію чи економіку. Ми європейці за своєю суттю, історією, культурою, менталітетом. Підписання Угоди про асоціацію могло б стати справжнім проривом для України. Це означатиме, що наша держава пройшла точку неповернення на своєму шляху до ЄС і кардинально пришвидшила процес демократичних реформ. Я вважаю, що ця Угода важлива не лише для України. Зрештою, від її підписання багато в чому залежатиме геополітичний портрет Європи загалом упродовж  наступних десятиліть. 

Українці бажають в ЄС, але не бажають в НАТО, це засвідчили опитування громадської думки у 2010 р. Яке сьогодні ставлення громадськості, чи відбулися якісь зміни?

            Питання членства в НАТО було предметом дискусії в українському суспільстві упродовж багатьох років після здобуття незалежності України у 1991 р. Результатом цієї відкритої дискусії стало рішення Верховної Ради України (парламенту), яка у 2010 р. законодавчо зафіксувала позаблоковий статус нашої держави. Звільнившись від політичних мотивацій, нам вдалося не лише зберегти динаміку і рівень співпраці з Альянсом, але й розширити сфери взаємодії. Серйозні напрацювання ми маємо у військовій та військово-політичній сферах, у секторі безпеки і оборони, науки, захисту довкілля, реагування на надзвичайні ситуації. Наші військові беруть участь в миротворчих операціях і місіях, що проводяться під егідою НАТО у багатьох куточках світу, у Силах швидкого реагування. Ми плануємо у й подальшому розвивати конструктивне партнерство з НАТО в усіх областях, що становлять взаємний інтерес.

Україна і БіГ мають спільну зовнішньополітичну мету – членство в ЄС, але БіГ вже тривалий час стоїть на євроінтеграційному шляху, дехто вважає навіть, що вона йде назад. Ваш коментар політичної ситуації у БіГ?      

            Я б не погодився з твердженням, що БіГ на європейському шляху йде назад. Все ж, ви багато чого зробили за останні роки. Я вірю, що експерти у міністерствах і відомствах на усіх рівнях влади роблять свою технічну роботу, яка для більшості населення є непомітною, про яку ніхто навіть не знає. Крім того, з питання членства в ЄС у БіГ існує абсолютний консенсус як в середовищі політичної еліти, так і громадськості. Через низку причин політична ситуація у вашій країні є набагато складнішою, ніж у ваших сусідів, які фіксують суттєвий прогрес на євроінтеграційному шляху. Тому ухвалення важливих рішень на найвищому рівні у вас завжди є викликом. Але я переконаний, що політичні лідери вашої країни мають достатньо мотивації і сили, щоб подолати свої політичні чи національні інтереси та спільно працювали задля реалізації європейської перспективи БіГ. 

Україна цього року головує в ОБСЄ. Як ви оцінюєте досягнення перших шести місяців головування?

            Головування в ОБСЄ є великою відповідальністю і честю для будь-якої країни. Ми вважаємо, що перші шість місяців головування довели здатність нашої держави ефективно виконувати керівні функції в Організації. Формулюючи пріоритети нашого головування, окрему увагу ми присвятили тому, щоб забезпечити збалансований підхід до усіх трьох вимірів діяльності ОБСЄ. В контексті реалізації пріоритету з врегулювання тривалих конфліктів на просторі ОБСЄ, Головуванню вдалося забезпечити динаміку у процесі придністровського врегулювання. Попри складу ситуацію у переговорному процесі між Кишиневом і Тирасполем, ми провели три раунди переговорів з придністровського врегулювання у форматі «5+2». Своїм успіхом вважаємо й організацію в квітні ц.р. в Києві підготовчого засідання Економіко-довільного Форуму ОБСЄ, який дозволив привернути увагу до проблематики впливу енергетичної діяльності на довкілля. У розвиток цього пріоритету нашого Головування, за ініціативою Президентів України та Туркменістану, ведеться підготовка до проведення в Ашгабаті у жовтні ц.р. Міжнародної конференції з питань енергетичної та екологічної безпеки. Серед важливих заходів українського Головування у третьому вимірі варто відзначити також семінар «Законодавче забезпечення свободи ЗМІ» (м.Варшава, 13-15 травня), Додаткову нараду з питань свободи пересування та людських контактів на просторі ОБСЄ (м.Відень, 25-26 квітня). З метою розробки конкретних кроків з підвищення ефективності ОБСЄ у контексті підготовки до відзначення 40-ї річниці Організації у 2015 р., Україна започаткувала стратегічний діалог у рамках процесу «Гельсінкі +40». У червні розпочато новий етап процесу – тематичні дискусії з актуальних питань порядку денного ОБСЄ у трьох вимірах.

 Україна як головуюча в ОБСЄ у цьому році навела серед своїх пріоритетів боротьбу з торгівлею людьми. Спеціальний представник по боротьбі з торгівлею людьми Марія Грація Джаммарінаро рекомендувала властям БіГ в останньому звіті, оприлюдненому на початку серпня ц.р., докласти додаткових зусиль з тим, щоб повністю виконати зобов’язання у галузі боротьбі з торгівлею людьми. Як ви оцінюєте те, що власті БіГ здійснити на у цій галузі?

            Боротьба з торгівлею людьми є одним з найважливіших пріоритетів українського Головування. Тому ключовим заходом порядку денного Головування у першому півріччі стала Міжнародна конференція високого рівня «Зміцнення ролі ОБСЄ у боротьбі проти торгівлі людьми», проведена в Києві у червні. Позитивні оцінки учасників отримали ініціативи України у сфері попередження злочинів і захисту потерпілих внаслідок торгівлі людьми. На жаль, представники БіГ не змогли взяти участь у цьому заході, а досвід вашої країни у цій галузі є вельми цікавим для усіх країн-членів. У БіГ розроблено хорошу нормативну базу, яка дозволяє дієве кримінальне переслідування злочинних організацій, що займаються торгівлею людьми, ви розробили інструменти ранньої ідентифікації жертв - вже під час перетину державного кордону у пунктах переходу та в інших місцях. Думаю, що ця сфера є однією з найуспішніших у взаємодії БіГ з ОБСЄ.      

Українцям не потрібна віза для в’їзду в БіГ. Чи існує в Україні інтерес до туристичних поїздок до БіГ?

            З набуттям чинності у листопад 2011 р. міжурядовою Угодою про умови взаємних поїздок громадян, скасовано візи між БіГ та Україною для короткострокових поїздок - до 30 днів перебування на території обох країн. Це суттєво змінило ситуацію у дотеперішній комунікації між звичайними людьми, представниками ділових кіл. Боснія і Герцеговина зі своєю багатою історією, культурою, красотами природи є вельми цікавою для іноземних туристів. Маю визнати, що українці сьогодні не багато знають про вашу прекрасну країну, але переконаний, що ця ситуація незабаром зміниться. Існує інтерес з боку українських туристичних операторів до встановлення співпраці з партнерами у БіГ. Сподіваюся, що ближчим часом це співробітництво дасть конкретні результати.

У БіГ проживає найстаріша українська діаспора в Європі. Чи задоволені ви становищем українців у боснійсько-герцеговинському суспільстві?

            Українці в БіГ живуть більше ста років. Колись це була одна з найчисельніших національних меншин на цих теренах. Скільки їх залишилося тут сьогодні покаже перепис населення. Сподіваюся, що українці візьмуть активну учать у переписі  та висловляться у ньому так, як їм і належить. Упродовж століття вони зберегли свою мову, культуру, а це означає, що місцеве населення прийняло їх такими, як вони є – людьми зі своїм, близьким, але все ж відмінним менталітетом.  Власне у цій різнобарвності завжди була особлива сила цієї держави. Сподіваємося, що так воно й залишатиметься. Тому важливо, щоб усі громадяни БіГ почувалися тут рівноправними. У цьому контексті Україна активно підтримує позицію щодо необхідності невідкладної імплементації рішення Європейського суду з прав людини по справі «Сейдич-Фінці».

24 серпня Україна відзначає 22 річницю своєї незалежності. Які найважливіші досягнення держави Україна?

            Цікаво, що дві третини українців, які не так давно відповідали на аналогічне запитання однієї з міжнародних агенцій, що досліджує громадську думку, сказали, що найбільшими досягненнями за роки незалежності вважають життя без збройних конфліктів, збереження територіальної цілісності та досягнення українських спортсменів. Для мене найголовнішим є те, що Україна утвердилася як самостійна і незалежна держава, яка сьогодні є стабільним, відкритим, багатоетнічним суспільством у динамічному процесі демократичного і економічного росту. Сьогодні ми запроваджуємо європейські стандарти у законодавстві, в усіх напрямках політичного й економічного життя. Реформується судочинство і загалом уся система захисту прав громадян, ухвалено низку нових кодексів – податковий, митний, пенсійний, суттєво лібералізовано умови ведення бізнесу та інвестування. Нарешті розпочалася справжня, а не декларативна боротьба з корупцією. Наприкінці хотів би зазначити, що Україна розбудовує своє європейське майбутнє, розраховуючи на підтримку своїх друзів і партнерів, серед яких, я впевнений, є й Боснія і Герцеговина. 

,