Стаття-реагування Посла України в РХ
О.М.Левченка в газеті «Слободна Далмація»
27 вересня 2013 р.
Завод в Одесі ремонтує МІГ-и вже 50 років
У «Слободній Далмації» в додатку «Спектр» від 21.09.2013 р. опубліковано великий текст під назвою «Програний бій українського лобі у МО РХ».
Вже з назви видно, що у цьому тексті Д. Крнич, посилаючись на оцінки анонімного військового повітряного експерта-пенсіонера, звинувачує МО РХ в наявності певного «українського лобі». На мою думку, якщо комісія МО РХ розглянула пропозиції обох учасників тендеру та вибрала українську як більш якісну та дешевшу на 5 мільйонів кун для хорватського бюджету, то це - справжнє хорватське, а не українське лобі.
Наступне звинувачення полягає в тому, що «українське лобі» хотіло купити деталі та обладнання для МіГ-ів, які, за словами автора, старі та непотрібні. «Слободна Далмація» ставить собі в заслугу те, що вона вчасно «викрила аферу», наслідком чого стала зміна українсько-хорватського контакту та «порятунок» 10 мільйонів кун для хорватського держбюджету.
По-перше, кожен технічний об`єкт, який використовується, потребує резервних частин. Експерти МО РХ кілька разів переконувалися в якості запропонованих резервних частин у ДП «Одеський повітряний завод».
По-друге, контракт після його підписання не мінявся, як не мінялася і його вартість. Тобто не було ані «порятунку держбюджету», ані «поразки» лобістів, як не було й самого «українського лобі». Здається, що була тільки надзвичайно багата, але, на жаль, зловмисна фантазія автора.
Власне, саме про фантазію і йдеться. Кореспондент «Слободної Далмації» далі в тексті роздумує про те, які б нові хитрощі могло вигадати «українське лобі» разом з українським виконавцем ремонту МіГ-ів після своєї «поразки». І тут фантазія Дениса Крнича не має меж. У розділі «Другий сценарій» він на цілій сторінці малює широку та строкату картину усіх можливих махінацій та зловживань, які могли б зробити українці. Здається, досвідчений журналіст сподівається на те, що публіка, читаючи про все нові та нові «фокуси», просто забуде, що йдеться не про дійсні факти, а лише про «сценарій» автора, тобто про чистої води вигадку.
Цікаво, скажімо, те, що п. Крнич стверджує, ніби для ремонту літаків, які знаходяться на «Одеському військово-повітряному заводі», бракує часу, але одночасно намагається переконати читачів, що конкуренти, яких він фаворизує, за цей же термін без проблем впораються з цим завданням. Для них, напевне, і час тече по-іншому.
Варта уваги і логіка, за якою літаки через безпеку польоту варто ремонтувати у того ж виконавця, який проводив і попередній ремонт (а це і є та компанія, чиї інтереси так щиро лобіює «Слободна Далмація»). Але за тою ж самою логікою МіГ-и радянського виробництва було б найрозумніше ремонтувати на їхньому рідному заводі, який вже більше 50 років спеціалізується на ремонті літаків цього типу. А це якраз і є той самий завод в Одесі, який викликає такі сумніви в автора статті.
А втім, пан Крнич пише, а ремонт літаків в Україні триває. Експерти ДП «Одеський військово-повітряний завод» виконують свою роботу на совість та за всіма правилами свого фаху. У своєму багаторічному досвіді вони зустрічалися з усіма типами літаків МіГ-21 і для них немає нічого невідомого. Для того, щоб забезпечити максимальну якість ремонту, на всіх його фазах здійснюються багаторазові перевірки. Сама передача літаків включає в себе вичерпну перевірку всіх систем на землі та в повітрі. Впродовж наступних 10 років звук бойових літаків Хорватських ВПС у небі Республіки Хорватія буде не рідкістю, а повсякденним явищем, на честь і гордість обох наших народів.