Газета «Експрес» від 7.03.2014 р., журналіст Сергей Жупанич
Друга кримська війна. Посол Левченко про війну і маніпуляції засобів масової інформації.
Моряки, які не здають зброю наші справжні герої.
Росіяни в Криму становлять 58 відсотків населення, а мають 90 відсотків шкіл російською мовою, що є непропорційно багато. Але ми і надалі гарантуємо захист прав своїх громадян незалежно від їх етнічного походження.
Український Посол Олександр Левченко своїми коментарями і заявами протягом останніх днів яскраво описував наскільки є драматичною ситуація в його країні. Надзвичайно інформований, абсолютно ясний і прямий, Левченко жодного разу не сумнівався у своїй позиції протягом всієї кризи. «Дипломатична служба повинна бути на службі своєму народу», сказав відважно Левченко в студії «24sata». І при всьому цьому відправив важливі сигнали, які можуть багато значити для Москви і Заходу…
Практично цілий півострів Крим більше непідконтрольний українським військам. Яка небезпека подальшого загострення ситуації?
Дякувати Богу, ще немає ніяких військових дій. Російські війська прийшли без запрошення, порушивши всі можливі міжнародні правові документи ООН, ОБСЄ, двосторонні договори між Україною та Російською Федерацією, і це дуже небезпечний прецедент. Ці війська діють як окупаційні. Зайняли всі наші державні інституції Криму, оточили всі наші війська дислоковані в Криму, вимагають здати зброю, все на межі військового конфлікту.
Як Ви гадаєте ситуація в Україні погіршиться, або все ж таки існує можливість того, що кризова ситуація вирішиться мирним шляхом?
Ми сподіваємось, що це лише перехідний період в Україні. Якщо, на приклад, в Донецьку вийде 2000 людей, чи це багато, якщо ми знаємо, що там проживає п’ять мільйонів чоловік? Якщо в Сімферополі постійно протестує 80 чоловік, а Крим має два мільйони осіб, чи багато тих 80? Чи цей, так званий, прем’єр Сергій Аксьонов, який доречи будучи керівником партії «Російська єдність» на останніх виборах (в Криму 2010 року) отримав лише 4 відсотки підтримки, чи це багато? Я гадаю, що ні.
Який розподіл сил в парламенті Автономної Республіки Крим?
Там все контролювала «Партія регіонів». Але, вочевидь, дійшло до якогось конфлікту в партії, що призвело до такого розвитку подій, коли прем’єром стала людина з нечистою репутацією, особа з кримінальним минулим.
Мова йде про прем’єра Криму?
Це Сергій Аксьонов, так званий прем’єр Криму. Чи можете уявити, що він був обраний на засіданні, яке контролювалося російським спецназом. Навіть під час «Жовтневої революції» був лише один випадок, коли революційні війська були присутні на голосуванні парламенту. Аксьонов був обраний фактично під тиском зброї російського спецназу. Як це можливо? І взагалі – перше рішення, яке було поставлено на голосування – проведення референдуму. Законодавством України взагалі не передбачається норма проведення референдуму про самовизначення частиною території суверенної держави, якою є наша країна. Крім цього, рішення було прийнято під примусом зброї, без необхідної кількості депутаті – кворуму. Ці рішення зараз перевіряються відповідними органами України. Депутати кримського парламенту мали і голосували дублікатами карток. Взагалі, все засідання проходило у закритому режимі, без присутності журналістів - лише спецназ та депутати…
Яка зараз ситуація з російською мовою в Криму?
Як я вже неодноразово зазначав, росіяни в Криму складають 58 відсотків населення, а мають 90 відсотків шкіл російською мовою. Ми можемо бачити ці пропорції. Але українська влада ніколи не забороняла і не збирається це роботи в майбутньому. Сьогодні в Криму взагалі складно почути українську мову. Це нісенітниця, що хтось хоче заборонити мову. Зрозуміло, що центральна українська влада має бути дуже уважною щодо регіонів. Тому вже сьогодні, нова влада прийняла рішення щодо виділення значних коштів на розвиток і підтримку регіонів. Але все це зараз взагалі не важливо. Найважливіше зараз завдання запобігти відкриту військову агресію.
Інтернет-сторінка Spiegel цитувала спеціаліста з питань східноєвропейського і російського питання Ганса Хеннінга Шрьодера, який привів три сценарія подальшого розвитку цієї кризи: відкрита війна України з Росією; мирне вирішення за допомогою спостерігачів, на чому наполягає Берлін; і третій варіант - розпад України. Як би Ви це прокоментували?
Звичайно ми наполягаємо на мирному вирішенні кризи. Це наша принципова позиція. Початок відкритих військових дій матиме дуже складні наслідки не лише для України, а і для Російської Федерації та для всього континенту. Чи можете Ви уявити, що почнуть воювати дві країни - з одного боку 140 мільйонів населення, з іншого - 46 мільйонів? І це в Європі, на європейській території. Сьогодні ми маємо всі необхідні правові гарантії свого суверенітету, які Росія не поважає. Уявіть лише, які можуть бути трансформації загальної системи безпеки в Європі, якщо хтось у такий спосіб відкидає все, про що було домовлено? Це б означало, що кожний може влазити в дім іншого коли забажає.
Яка зараз ситуація із підготовкою до проведення дострокових президентських і парламентських виборів?
Вибори Президента вже заплановані на 25 травня ц.р. і вже розпочалися відповідні приготування, але все це зараз звучить другорядним, оскільки на першому місці сьогодні є питання територіальної цілісності і незалежності країни. З цим погоджуються і влада, і опозиція. Сьогодні є очевидним, що ніхто з політиків не підтримуватиме агресорів, крім пари локальних політиків-сепаратистів, які мають підтримку лише нечисленної кількості населення, які виходять на протести.
Наступні декілька днів будуть вирішальними. Сьогодні ми закликаємо до солідарності всіх демократичних народів, людей, які мислять, які цінують мир, які цінують право підтримати Україну у цій складній ситуації. Інакше хаос, який насувається, принесе горе всьому європейського дому.
Наскільки правдива інформація, що переважна більшість українського морського флоту перейшла на бік Москви?
Командувач нашого флоту дійсно перейшов на бік Москви, але це єдиний виняток. Український флот, як і сухопутні, повітряні війська, сили безпеки – всі вони відмовилися здатися і залишилися вірними Україні. Це справжні патріоти і справжні герої.