Інтерв’ю Посла України в Республіці Хорватія Олександра Левченка газеті «Ютарні лист» від 5 лютого 2014 року.

 

«Ютарні лист» від 5.03.2014 р., журналіст Владо Вурушич

 

«Росія здійснила акт агресії на суверену державу. Крим окупувала російська армія, яка тільки і чекає можливості загострити ситуацію, щоб отримати можливість «заговорити зброєю», - наголосив на початку інтерв’ю Посол України в Республіці Хорватія Олександр Левченко, описуючи напружену ситуацію в Україні.

 

Сьогоднішня реакція Росії щодо України нагадує грузинський сценарій, а нам в Хорватії - «Сербську автономну область Країна». Чи стане Крим новою Абхазією або ще однією Республікою Сербська країна?

-  Так, це входить у плани Москви. Вона хотіла б вчинити саме так - захопити частину території, а потім якомога довше утримувати «status quo». Україна не допустить, щоб Крим, який, без сумнівів, є суверенною територією, незважаючи на склад його населення, став новою Абхазією.

Насправді сценарій дуже схожий: масово видаються російські паспорти, змінюється легально обрана влада, російські військові без ознак захоплюють важливі пункти. Однак ми стримані й уникаємо збройного протистояння. Але все має свою межу. Ми не допустимо, щоб Крим, подібно до Абхазії, наступних двадцять років був предметом беззмістовних переговорів, а Росія весь цей час контролювала його територію.

 

Чи означає це, що військовий варіант можливий, незважаючи на те, що складається враження, що більшість населення, яке там проживає, не підтримують такий розвиток подій?

 

-  Хотів би повторити – ми не хочемо війни і не будемо піддаватися на провокації, щоб не дати російській армії приводу для реагування. Ми хочемо переговорів, російські військові мають піти з Криму мирним шляхом.

Ми звернулись за допомогою до світової громадськості і міжнародна спільнота визнала нашу правоту. Все те, що зараз відбувається в Криму, не лише войовнича політика, це вже політична психіатрія. Ми незалежна держава, а не якась там путіновська територія інтересів.

Український народ є достатньо зрілим для того, щоб обрати ту владу, яку вважає для себе найкращою. Російській національній меншині в Україні нічого не загрожує. Але під загрозою знаходяться мешканці Криму, вони зараз перебувають під окупацією, відірвані від країни. Перервані телефонні та транспортні зв’язки, немає можливості трансляції українських телеканалів. Як це можна назвати? До влади привели особу, Сергія Аксьонова, який на виборах отримав менше 4% підтримки населення. Якщо б мешканці Криму хотіли все те, що зараз відбувається, чому вони за нього не голосували раніше?

 

Володимир Путін заявляє, що прихід нової влади в Україні поставив під загрозу права російськомовного населення, а Росія лише боронить їх інтереси.  

            Ця його доктрина начебто «захисту російськомовного населення» є дуже небезпечною, оскільки може підштовхнути весь світ до військового протистояння.

            У всіх країнах колишнього Радянського Союзу живуть представники російської національної меншини або російськомовного населення.

Чи означає це, що Кремль може послати армію, щоб їх захистити? Яка держава після України буде наступною – Білорусія, Литва, Латвія, Естонія, Казахстан, Молдова? Якщо зараз не сказати рішуче «ні», можемо лише запитати, хто стане наступним! Це є небезпечною політичною патопсихологією, яка є не лише реліктом радянських часів, а взагалі середньовіччям.

 

Здається, що в інших регіонах України, таких як Луганськ, Харків і Донецьк, зростають протести проросійського населення та з’являються численні російські прапори?

-  Так, але хто це робить? Приїжджають «вікенд-демонстранти» з Росії. Такого в історії ще не було – приїжджають в наші міста іноземні громадяни, беруть участь у демонстраціях та вивішують свої прапори на будівлях наших органів державної влади.  

 

Чи плануєте ви відправку військ у східні регіони країни для стабілізації ситуації?

-  Ні. Доцільним було б міцно контролювати кордони з Росією для уникнення приїзду «демонстрантів» з Росії. Глибоко сподіваюсь, що до війни не дійде, однак, якщо це трапиться, то Україна «не простий горішок».

Для збереження миру сьогодні важливий голос не лише супердержав, а й кожної країни, в тому числі й дружньої нам Хорватії.     

Jutarnji list,