ЄС має пригрозити Росії новими санкціями

для того щоб напади припинилися

 

Призупинення вогню в Україні цього разу має бути з обох боків, всі заручники звільнені, а Росія, за посередництва ОБСЄ, має забезпечити ефективний контроль на кордоні.

 

Павло Клімкін, Міністр закордонних справ України

 

Історичні долі України та Хорватії мають багато спільного. Наші обидва народи мали власні держави, згодом їх втратили і століттями боролися за свою свободу і незалежність. У 1991 році Україна і Хорватія відновили свою державність. Того ж року Україна першою з країн-членів ООН визнала державну незалежність Хорватії, а Хорватія однією з перших визнала нас.

Історичні паралелі не завершуються лише часами давно минулими. Сучасна доба також тісно переплітає наші шляхи. Як і хорвати, український народ прагне відновити своє місце в об’єднаній європейській сім‘ї. Як і хорвати, ми хочемо бачити свою державу демократичною, заможною, сильною. Як і хорватам, нам доводиться зі зброєю в руках відстоювати власну незалежність і суверенітет у війні, яку нам нав‘язують зовнішні агресори.

До цьогорічних жахливих подій Україна вірила у те, що після мирного відновлення своєї незалежності у 1991 році попереду її очікує мирне майбутнє. Ми отримали міжнародне визнання і гарантії територіальної цілісності і суверенітету, у тому числі від Росії, яку весь цей час вважали стратегічним партнером. Як виявилося, помилялася.

Росія завдала Україні «удар в спину» в момент нашої слабкості, загарбавши частину суверенної території – Автономну Республіку Крим. Росія продовжує дестабілізувати ситуацію в східних областях України, надсилаючи туди своїх диверсантів, найманців, постачаючи зброю та військову техніку, надаючи фінансову та організаційну підтримку терористичним озброєним формуванням.

Насправді ж, як виявилося, Росія категорично не сприймала незалежного вибору Україною щодо власного майбутнього. Більше того, в Кремлі панічно бояться нашого успіху та європейського розвитку, який може зруйнувати міф про прогресивність так званого «русского мира».

Що ж насправді сьогодні відбувається в, і навколо України?

Частина нашої території – Автономна Республіка Крим та місто Севастополь – з березня ц.р. окупована російськими військами. Самопроголошена незаконна «кримська» влада та російські окупаційні сили систематично та грубо порушують права людини та національних меншин на півострові, передусім права корінного населення Криму – кримських татар, а також етнічних українців. Це підтверджується численними доповідями моніторингових місій ООН та ОБСЄ.

ООН, ОБСЄ, Рада Європи, а також ЄС і НАТО – засудили дії Росії, у тому числі наголосили, що Автономна Республіка Крим та місто Севастополь були, є і залишатимуться невід’ємною частиною території України.

Тепер на українській землі ведеться війна нового формату, «гібридна» війна. Вона імпортована в Україну російськими силами та постійно підживлюється ними. І хоч ця війна офіційно Україні не оголошена, і Росія голослівно заперечує свою відповідальність за події, весь світ розуміє, хто саме стоїть за бойовиками і терористами.

Зараз, коли Україна підписала Угоду про асоціацію з ЄС, коли розпочата робота з реформування держави, нам як ніколи потрібен мир і безпека.

Президент України Петро Порошенко вже під час своєї інавгурації ініціював план мирного врегулювання ситуації на сході України. Увесь демократичний світ підтримав його наміри. Було здійснено безпрецедентний крок: урядові сили антитерористичної операції в односторонньому порядку припинили вогонь з метою надання можливості бойовикам скласти зброю, звільнити заручників та захоплені будівлі, повернутися до Росії. На жаль, пропозиція миру не була підтримана агресором. Активні бойові дії – це крайній захід.

Наша позиція чітка: цього разу припинення вогню має носити виключно двосторонній характер, усі без винятку заручники мають бути негайно звільнені, Росія повинна забезпечити ефективний контроль на кордоні під моніторингом ОБСЄ.

Саме такі підходи було закладено в основу ухваленої за підсумками берлінської зустрічі спільної декларації міністрів закордонних справ України, ФРН, Франції та Росії. У ході чисельних міжнародних контактів Президента України з керівництвом держав та інституцій ЄС, а також США світові лідери беззастережно підтримали позицію України.

Головною перешкодою для реалізації мирного плану є позиція російської влади, яка продовжує підтримувати насильство в Україні, виправдовуючи та всіляко підтримуючи дії терористів на сході нашої Вітчизни.

Тому зараз, як ніколи, необхідна консолідована позиція ЄС із метою посилення тиску на РФ. Посилення санкцій має знайти одностайну підтримку лідерів західного світу. Важливо зрозуміти одне: війна спровокована саме діями Кремля. Відчуваючи безкарність, агресор стає дедалі більшою загрозою не лише для України, але й для цілісності Європейського Союзу, для міцності всієї системи міжнародного устрою та порядку.

Ми віримо, що завдяки тиску міжнародного співтовариства, новим більш дієвим санкціям з боку ЄС та інших країн, Росія все ж таки буде змушена сказати своїм терористам та бандитським формуванням із так званих «ДНР» та «ЛНР» - досить! Ідея так званої «Новоросії» – це політичний блеф, який придумали в Кремлі, щоб розколоти і приборкати європейську Україну. Цей проект провалився. Росія повинна врешті це зрозуміти і почати вибудовувати цивілізовані стосунки із зовнішнім світом. Так буде відновлено мир.