Про серйозні жарти російського генерала

 

         Газета «Слободна Далмація» 6 вересня 2014 року опублікувала статтю журналіста Дениса Крнича про війну в Україні та про відносини Заходу й Росії. Загалом, стаття в основному зводиться до цитування думки колишнього керівника Генерального штабу Збройних сил Росії Юрія Балуєвського. Не знаю чому Денис Крнич вибрав в експерти саме цього відданого воїна країни агресора, але думаю, що хорватським читачам буде цікаво познайомитись із зразком російської пропаганди. Впевнений, що всі змогли правильно оцінити жарт генерала щодо російських танків посеред Європи. Як говорить російське прислів’я «у кожному жарті є лише частка жарту». Тобто все інше потрібно сприймати серйозно.

Оскільки пан Балуєвський висловлює позиції, які безпосередньо стосуються моєї країни, хочу запропонувати читачеві свої коментарі, в яких я хотів би викрити «неточності» стосовно України.

По-перше, наступальні операції Києва не були розбиті і Київ не зазнав поразки. Протягом літа ми втричі зменшили територію, яка на східній Україні знаходилась під контролем проросійських сил. В останній тиждень насправді ситуація погіршилась, однак генерал не згадує, що причиною цьому було те, що Москва для того щоб врятувати свої сепаратистські регіони ввела в Україну регулярні війська Збройних сил. Це надало конфлікту новий рівень – рівень хоча і не об’явленої, але справжньої війни Росії з Україною. Зараз наші війська мають пристосуватися до нових, значно важчих умов.

По-друге. Неправдою є також і те, що начебто «програш» примусив лідера Петра Порошенка «прийняти мирний план Владіміра Путіна». Порошенко ще у травні запропонував свій власний мирний план, а Україна постійно вимагала проведення мирних переговорів. Загалом достатньо подивитися як називається документ про перемир’я, який було підписано 5 вересня в Мінську: «Протокол про спільні кроки, спрямовані на імплементацію Мирного плану Президента України Петра Порошенка та ініціатив Президента Росії Владіміра Путіна».

Не відповідає дійсності і те, що представники влади в Києві розділені, оскільки «прем’єр Яценюк не сприйняв план». Яценюк насправді критикував ініціативи Путіна, підкресливши, що «найкращий план щодо припинення війни Росії проти України складається лише з однієї позиції: Росія має вивести свої регулярні війська, найманців і терористів з української території. І тоді в Україні буде мир». Що тут спірного та де тут поділ?

Хотів би також прокоментувати і заяву Юрія Балуєвського про те, що «Україна при нашому житті не стане членом ЄС та НАТО», як і насаджену російську тезу про федералізацію України. Йдеться не про те - чи буде, або не буде, а йдеться про те, що Росія бере собі за право диктувати суверенним країнам до кого вони повинні, а до кого не повинні приєднуватись, що мають робити, а за що будуть покарані. Кремль наполягає, щоб таке його право визнали ЄС, НАТО та США, а це б означало відновлення російського впливу на пострадянській території. Україна є суверенною державою, яка не буде васалом Росії. Європейська інтеграція є нашою стратегічною метою і ми не повернемо з цього шляху. Це не є патетичною фразою, згадаємо лише, що український Майдан розпочався саме через спробу Януковича звернути.

І нарешті, найнебезпечніша заява російського генерала: «не Росія розпочала, але саме вона має завершити кризу в Україні».

Свою внутрішню кризу, яка виникла в результаті зради Януковичем європейського вибору, український народ вирішив на Майдані ще у лютому. (Правду кажучи, ця зрада також була режисована в Кремлі, тобто внутрішня криза мала зовнішнє коріння). Що сталося далі знає весь світ: порушивши всі міжнародні норми та угоди Росія окупувала Крим, а потім Донецький і Луганський регіони України. Тобто, саме Росія розпочала цю міжнародну кризу, яка загрожує всій Європі. А тепер зневажливо декларує, що вона має це закінчити. Було б добре, якби вона послухала пораду українського Прем’єра Арсенія Яценюка. Але боюсь, що генерал Балуєвський мав на увазі дещо інше: без будь-якої причини він проголошує право Росії продовжити агресію на Україну.

                      

Посол України в Республіці Хорватія Олександр Левченко