В Україні розпочинаються археологічні дослідження у місцевостях, де жили хорвати
Україна сьогодні відзначає 20-ту річницю самостійності. Про те, які її відносини з Хорватією, чи ця держава економічно оздоровилася після розпаду СРСР, який призвів до багатьох проблем, яке її європейське майбутнє, чи може Україні на шляху до ЄС допомогти Загреб та чи можуть колишні політики і колишній прем’єр Юлія Тимошенко мати справедливий судовий процес – про це ми говорили з українським послом у Загребі Олександром Левченком.
— Як ви оцінюєте відносини Хорватії та України?
— Довіра в наших політичних відносинах проектується й на наші економічні стосунки. Україна першою серед країн-членів ООН визнала Хорватію, але відносини з Хорватією та хорватським народом є й історично міцними. На жаль, світова криза значно вплинула на економічне співробітництво. В минулому році товарообіг становив 85 млн.євро, два роки тому ситуація була ще гіршою. Роль посольства в тому, щоб створити рамки для співробітництва. Великі гравці мають прямі відносини, а ми працюємо над розвитком регіональних відносин, саме тут ми побачили резерви з обох сторін. З України, в основному, експортуються метал та чавун, з Хорватії до нас йдуть ліки і наше бажання зробити товарообмін більш різноманітним. Думаємо й про інші форми співпраці – спільне виробництво. Один проект в Хорватії, один – в Україні. Меблі, скажімо. Спільні технології, специфічне використання матеріалів. Дуба, наприклад. Отримуємо конкурентоспроможний виріб, низький митний збір, або взагалі без нього. Окрема тема – підприємства з часткою державної власності, проте міжурядова комісія з питань торговельно-економічних відносин не збиралася вже 5 років. Засідання планується на жовтень ц.р. в Києві. За синергії ТПП України та Хорватії ми домовилися про проведення бізнес-форуму та засідання комісії з питань військово-технічного співробітництва. Тут також існує потенціал: озброєння, навчання, військове обмундирування. Ми запропонували хорватській стороні визначити 50 підприємств, а ми б знайшли 50 відповідних партнерів для того, щоб члени делегацій між собою ефективно спілкувалися.
— Згідно з дослідженнями Міжнародного інституту з розвитку менеджменту, економіки України та Хорватії знаходяться в кінці списку по конкурентоспроможності.
— Україна зустрілася з двома проблемами від часу проголошення незалежності та нейтралітету. Ми мали розвинуту військову промисловість, її частка в усій тодішній радянській промисловості становила 38,5%, а в українській - цілих 75-80%. Нам не було потрібно стільки озброєння, до того ж, Україна не виробляла готової військової продукції, а була лише частиною ланцюга виробництва. Для перепрофілювання підприємств були необхідні великі гроші. Нам було потрібно 8-9 років, щоб поступово дійти до якогось економічного зростання. У рамках СРСР ми були найбільш розвинутою республікою. Балтійські держави пішли вперед, ми ж трохи відстали. З іншого боку, Чорнобильська проблема залишилася лише нам. В перші 10 років вона нам коштувала 180 млрд.дол. І сьогодні не легко, але у порівнянні з минулим періодом заробітні плати зросли. Не можу сказати, що ми задоволені, але, коли почнеш з малими ресурсами, не можеш все отримати відразу. Важливо, що від 2000 року ми маємо постійне зростання виробництва.
— Як ви бачите процес наближення до ЄС?
— Вітаємо Хорватію з завершенням вступних переговорів з ЄС. Її досвід для нас є важливим., ми цінуємо поради і допомогу. До кінця року ми очікуємо укладання угоди про асоціацію, у що входить і питання вільної торгівлі. А наступного року вирішуватиметься питання про безвізовий режим. Відношення до ЄС є спільним у всіх партій: Україна - європейська держава, і ми належимо до європейської сім’ї. Ми знаємо що можемо отримати від ЄС, а що можемо запропонувати взамін.
— Що саме?
Ми маємо якісну землю і велике виробництво пшениці та кукурудзи; питання, хто ці вироби купить за хорошими цінами. В ЄС знають, як скерувати виробництво, ми ж потребуємо в цьому більше досвіду. Після 70 років державної власності, коли для приватного користування селяни мали менше від гектара землі, тяжко відразу стати менеджером. На початку ми мали навіть менше доходів, ніж у колгоспах. З іншої сторони, коли знаходишся «всередині Європи», легше запропонувати свій виріб – наприклад, ми пропонували вантажні літаки для військових потреб, та не зважаючи на те, що вони були кращими і дешевшими, замовлення отримали інші.
— В обох державах колишні прем’єри є предметом правосуддя. Як ви відповідаєте на коментарі про те, що в Україна діє селективна правда, що справи є політично вмотивованими?
Судовий процес триває, і я не можу і не хочу давати своїх прогнозів щодо закінчення справи. Але, коли ми говоримо про політично вмотивовані суди – то всі звинувачені мають своїх захисників, які легко можуть заперечити ймовірні політичні аргументи. А коли ми говоримо про главу 23 (прим.1), тоді зрозуміло, що якщо колишня прем’єр-міністр відповідає перед судом, то ніхто не має статусу недоторканості. Це вперше найбільш високі політики відповідають перед судом, і це хороший приклад для всіх, хто має намір не за призначенням використовувати державні кошти. Мова йде про важливий прецедент. Сподіваюся, українське правосуддя покаже повну об’єктивність щодо лідера опозиції.
Прим.1. Глава 23 присвячена питанням боротьби з корупцією і була найбільш складною з переговірних глав між Загребом та Брюсселем.
— Наскільки в Україні присутня корупція?
Якщо під арештом - прем’єр-міністр, тоді… Так, присутня. Але, чи є у світі така держава, у якій абсолютно відсутня корупція? Важливо, що почалася боротьба з цим злом. Перед тим були подібні процеси, проте це не була справжня боротьба. Вона повинна розпочатися зверху. Хто береться за боротьбу з корупцією, той бере і відповідальність, неможливо засуджувати колишнього прем’єр-міністра, а потім самому погрузнути в криміналі.
— Ви залишаєтесь поза блоком НАТО?
Нова влада, президент держави і більшість громадян не бажають, щоб держава стала членом НАТО. Ми розуміємо важливість НАТО, комунікуємо, співпрацюємо в операціях, що вважаємо нормальним. Регулярно відбуваються зустрічі Україна-НАТО та реалізовується план співпраці. Проголошення позаблокового статусу України було необхідністю – як з точки зору зовнішньополітичних відносин, так і заради консолідації суспільства.
— Чи буде Україна готовою до Євро-2012?
Організація футбольного змагання є головним завданням нашої держави, а станом на сьогодні – і найбільш важливим економічним пріоритетом України. Підготовка триває у відповідності до плану, ми будемо готові на всі 100%.
— Великою є історична пов’язаність наших двох народів.
Українці і Хорвати – два слов’янські народи. Білі хорвати в західній частині України жили до 12-го століття. Коли ми працюємо над поглибленням наших зв’язків, то залучаємо до співпраці й цю частину України. У наших планах – організація археологічних розкопок в Україні у місцевостях, де проживали Білі Хорвати, а після цього українські спеціалісти можуть відвідати Хорватію для знайомства з тим, як хорвати продовжили жити тут.