• A-
    A+
  • Людям із порушенням зору
  • Українською
  • Hrvatski
  • Стара версія
Хорватська газета «Ютарні лист» опублікувала 20 листопада 2014 року статтю Посла України в Хорватії Олександра Левченка: «Голодомор. Геноцид про який ніхто не знає».
Опубліковано 20 листопада 2014 року о 13:20

Голодомор. Геноцид про який ніхто не знає

 

Про єврейський Голокост сьогодні знають всі цивілізовані люди. Та велика трагедія увійшла у глибоку свідомість людства і назавжди змінила наш світ. Фашизм, нацизм, расизм сьогодні сприймаються як людиноненависницьке політичне збочення, а жодному антисеміту поважна людина не подасть руку.

Між тим, у ХХ-му столітті у самому географічному центрі Європи стався ще один геноцид, який за кількістю жертв не є меншим за Голокост. Просто про той геноцид майже ніхто не знає, щонайменше він ще й досі не увійшов в історичну пам’ять людства.

Йдеться про Голодомор, який сталінський терор організував в Україні 1932-1933 років. Кожної четвертої суботи листопада, тобто цього року 22 листопада, мій народ відзначає День пам’яті на його жертви.

Штучний голод забрав життя семи мільйонів українських селян, а якщо взяти до уваги ненароджених дітей померлих сімей, тоді демографічні втрати України становлять більше 10 мільйонів.

Нормальна людина не може собі уявити як це держава може цілеспрямовано знищувати свій власний народ? Висновок є зрозумілим: для Кремля українці ніколи не були своїми, а лише ворожим народом, зокрема, за двома ознаками  – класовою і національною.

Україна завжди була переважно сільською країною, яку не просто так називали «житницею Європи». Відповідно до комуністичної теорії селяни були союзниками пролетаріату, але сумнівними через свою дрібну буржуазну природу. На початку 30-х років Сталін розпочав масову колективізацію села. Землю, приладдя, тварин відбирали і віддавали в колгоспи, а позбавлені майна селяни перетворювались на сільськогосподарський пролетаріат, а точніше на рабів. Українські селяни рішуче цьому противились та піднімали численні повстання. Товариш Сталін таке не прощав.

Більш небезпечною Україна була для Москви у національному плані. Під час революції український народ проголосив незалежну Українську Народну Республіку, яка боролася із більшовиками від 1917 року майже до 1920 року. Основу армії незалежної України складали саме селяни, нащадки бунтівливих запорізьких козаків. Вони навіть після перемоги Червоної армії були величезною небезпекою цілісності Радянської імперії. Тому, головною метою Голодомору було покарати український народ, фізично знищити його дух боротьби і в такий спосіб упередити можливість нового відокремлення другої по значимості республіки СРСР.

Методи провадження Голодомору вражають своєю жорстокістю і цинізмом. 1932-1933 років держава визначила для українських селян настільки високі норми здачі зернових, що більшість із них не могли їх виконати. Тоді по селах пішли озброєні загони, які відбирали в людей всі запаси їжі. Скоро почався голод, люди вимирали сім’ями, родами та цілими селами.                                         

Щоб вони не шукали порятунку в містах, приречені на вимирання села були ізольовані за допомогою армії й міліції. Більше того, каральні загони ізолювали й усю Україну від решти радянських республік, де також був голод, але не було масового мору.

Про зумисну, штучну природу та справжні цілі Голодомору ясно свідчать висловлювання його комуністичних організаторів. «Між селянами і нашою владою точиться жорстока боротьба. Це боротьба на смерть. Цей рік став випробуванням нашої сили і їхньої витривалості. Голод довів їм, хто тут господар. Він коштував мільйони життів, але колгоспна система існуватиме завжди. Ми виграли війну!», вихвалявся в 1933 р. Мендель Хатаєвич. «Ми знищили націоналістичну контрреволюцію протягом минулого року!», захоплено вигукував у 1934 р. Павло Постишев. (Обидва через кілька років були розстріляні в ході сталінських чисток, можливо, за те, що занадто багато говорили чи знали).

На відміну від націонал-соціалізму, комунізм не мав свого Нюрнберга. У Радянському Союзі аж до горбачовської перебудови будь-яка згадка про Голодомор переслідувалася, цей страхітливий період був просто вирізаний ножицями з історії, як у романі Орвелла «1984». Захід у 30-ті роки купився на радянську пропаганду, чи, може, його не занадто й хвилювало, що ж там діється в тій божевільній пролетарській імперії, а потім усе затулили собою жахи Другої світової війни. Так що Голодомор почав повертатися у свідомість й історію світу тільки з розпадом СРСР, але й зараз цей процес іде занадто повільно й кволо.

Тимчасом історія карає тих, хто не засвоює її уроки. Ми вірили, що сталінізм із його масовими репресіями, голодоморами і засланням цілих народів усе-таки назавжди залишився в минулому. Схоже, ми помилилися.

У путінській Росії вже роками проводиться реабілітація Сталіна. Про нього знімаються фільми, говорить телебачення, пишеться безліч статей і книжок. У них він постає не як хворий на параною кат, а як мудрий державник з твердою рукою, який переміг фашизм, підняв Росію з колін, поширив її владу на половину Європейського континенту і змусив цілий світ лякатися й найменшого кашлю з Кремля.

Помилилися й ті, хто сподівався, що йдеться про «побічний ефект» демократії, в якій право голосу мають і найзатятіші мракобіси. Виявилося, що це було підготовкою ґрунту для приходу нового Великого Вождя. І ось Вождь прийшов, причому з усе тією ж параноїдальною програмою «підняття з колін», відновлення російської імперії й залякування всього світу. Разом із ним прийшов тоталітаризм і переслідування свобод, прийшла війна. Якщо згадати історію, то ця війна зовсім не випадково ведеться саме проти України, чиє прагнення до свободи та незалежності Сталін 80 років тому намагався задушити Голодомором. 

Схоже, в Кремлі нічого не змінилося. Схоже, наївно було вірити, що з нами в ХХІ столітті не може трапитися те, що сталося з нашими попередниками в ХХ. Зло здатне повернутися з минулого, якщо ми не будемо про нього пам’ятати, якщо не виведемо його на суд історії і якщо не будемо готові протистояти йому, щойно воно спробує знову підняти голову.

Олександр Левченко, Посол України в Республіці Хорватія

,

Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
67.15%
людей використовує
цей браузер
Google Chrome
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
9.6%
людей використовує
цей браузер
Mozilla Firefox
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
4.5%
людей використовує
цей браузер
Microsoft Edge
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
3.15%
людей використовує
цей браузер
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux