У Чорнобилі досі є паливо для виготовлення десяти атомних бомб
Вибух четвертого реактора на атомній електростанції «В.І.Ленін» спричинив важке радіоактивне забруднення в радіусі 145 км, переважним чином у Білорусії, Україні та західній частині Росії, а хмара поширилась до майже усіх європейських країн.
Точніше 25 років тому, 26 квітня 1986 року, поруч українського міста Чорнобиль у тодішньому Радянському Союзі трапилась найбільша атомна трагедія в радянській історії.
Вибух четвертого реактора на атомній електростанції «В.І.Ленін» спричинив важке радіоактивне забруднення в радіусі 145 км., переважним чином у Білорусії, Україні та західній частині Росії.
Однак радянська влада не відразу оприлюднила новину про страшну подію. Зафіксувавши високий рівень радіації, у повній секретності було евакуйовано населення з міста Прип’ять та його околиць менше ніж за один день.
Прип’ять, так зване місто привидів, у якому вже 25 років немає жодного жителя, тривожний і схожий на привид свідок, який нагадує про ті жахливі події. Зокрема, у ньому перед трагедією жило близько 50 тис. людей, працівників АЕС, які в цілому його й заснували.
Через атмосферний потік у дні після трагедії радіоактивна хмара поширювалась далі і охопила скандинавські країни. Пізніше дослідження показали, що наслідки їх могли відчути майже у всіх європейських країнах.
Від наслідків радіації у наступні декілька місяців померло 28 пожежників, рятувальників та працівників АЕС, а із забрудненої території було евакуйовано 350 тис. осіб.
Згідно з публікацією, яке видало Хорватсько-українське товариство під назвою «Чорнобильська трагедія – 25 років потому», зазначається, що перші проблеми на АЕС з’явились ще у 1982 році, однак громадськість взнала про них роками пізніше. Також радянська влада визнала випадок трагедії лише після підвищення рівня радіоактивного випромінення в Швеції, яка віддалена від атомної станції в Чорнобилі у 1100 км.
Того року до листопада місяця була побудована бетонна конструкція, так званий саркофаг, яким був ізольований знищений реактор. Цікаво, що у зв’язку з потребою в енергії, решта реакторів продовжували працювати, і лише у 2000 році АЕС була повністю закрита.
Сьогодні, бетонний саркофаг залишається небезпечним і у разі землетрусу може зруйнуватись. Зокрема, оцінюється, що під «захистом» знаходиться 180 тон ядерного палива, кількість якого було б достатньо для виготовлення десяти атомних бомб. Тому Україна планує будівництво нового захисного покриття, вартість якого складатиме 768 млн. євро, а за остаточне вирішення проблеми був ухвалений проект з будівництва сталевого будинку за 1,4 млрд. дол. США.
Трагедія в Чорнобилі охарактеризована як трагедія 7 рівня за міжнародною шкалою INES. Зокрема, нещодавня трагедія на японській АЕС Фукушима здобула таку ж оцінку.
Згідно з даними МАГАТЕ у світі існує 439 діючих реакторів в 31 країні.
Робітники та пожежники померли за три тижні.
26 квітня 1986 року був проведений експеримент, який наприкінці через погану конструкцію ректора і людські помилки спричинив експлозію. Пар, що з’явився після додаткового випаровування води, знищив кришку ректора вагою у 1000 тон, а активна реакція кисню і гарячого графіту пришвидшила поширення радіоактивної хмари.
З огляду на те, що головний пристрій для вимірювання радіації був знищений вибухом, робітники не знали наскільки велика була радіація. Тому вони невірно уявляли, що рівень радіації був малий, у той час як він був у 5600 разів більший за норму. Ніхто не вдягав захисний одяг – і усі співробітники, як і пожежники, померли менше ніж за три тижні від опромінення.
Повернення у заборонену зону.
Після трагедії з площі в 30 км. евакуйовано населення, а територія ця була пізніше розширена і сьогодні вона відома як заборонена зона (зона відчуження).
Десять років потому, попри офіційні попередження, старше покоління повернулось у свої домівки.
Згідно з даними ВОЗ 56 осіб померло безпосередньо від опромінення та очікується, що ще 4000 людей загинуть від рака як наслідку впливу радіації.
Небезпека від Чорнобиля ще досі існує. Вчені виступають проти комерційного використання території, яке зараз там достатньо розвинуто, у тому числі й нелегальний туризм».