Повідомляємо, що у контексті підготовки офіційного візиту Голови Верховної Ради України В.М.Литвина до Республіки Хорватія 9-10 березня ц.р. хорватський щоденник «Vijesnik» від 08.03.2011 року оприлюднив інтерв’ю Глави українського парламенту, а також надрукував його фотографію. Подаємо підзаголовок та повний переклад інтерв’ю:
«Сподіваюсь, що Хорватія як член ЄС сприятиме вступу України в Євросоюз.
У 2011 році зафіксовано зростання зовнішньоторгового обороту між Хорватією та Україною на 35%. Найуспішніший напрямок співробітництва є туризм. Минулого року Хорватію відвідали 50 тис. українців, що у 2,5 рази більше ніж у 2006 році.
Україна потребує допомоги від партнерів для того, щоб чорнобильську територію зробити безпечною.
Голова Верховної Ради України Володимир Литвин в середу прибуває з офіційним візитом до Голови Сабору Луки Бебича. Передбачені також зустрічі з Прем’єр-міністром Хорватії Ядранкою Косор та Президентом РХ Івом Йосиповичем.
У ході візиту української делегації у м.Ліпік буде відкритий пам’ятник українському поету Івану Франку. Також відбудеться урочисте відкриття навчальної аудиторії імені Тараса Шевченка на філософському факультеті Загребського університету. І це стало нагодою для розмови з Главою українського парламенту.
Як Ви оцінюєте співпрацю України та Хорватії?
- Негативний вплив глобальної фінансової кризи, на жаль, спровокував різке падіння обсягів торговельно-економічного співробітництва. Протягом 2002-2008 років наш товарообіг зріс в 13 разів, у той час як у 2009 році його обсяг впав у декілька разів. Між тим, у 2010 році зафіксовано зростання зовнішньоторговельного обороту між нашими державами на 35%. Головне завдання наших країн – це повернення на докризовий рівень. Найбільш успішним напрямком такого співробітництва є туризм. Минуло року Хорватію відвідало 50 тис. українців, що в 2,5 рази більше ніж у 2006 році. Постійне зростання кількості українських туристів говорить про значний інтерес до відпочинку на вашому узбережжі.
Які теми будуть пріоритетними під час Вашого візиту до Загреба?
- Головною темою переговорів буде взаємовигідна економічна та інвестиційна співпраця у енергетичній галузі, з модернізації транспортної інфраструктури, розвитку оновлювальних джерел енергії, захисту навколишнього середовища, розвитку міжрегіонального співробітництва. На початку грудня 2011 року Україна та Хорватія відзначають двадцяту річницю взаємного визнання. За цей час ми створили стабільну основу дружніх, взаємовигідних відносин. Маємо багато спільних тем, серед яких інтенсифікація політичного діалогу. Не можемо не згадати й військово-технічне співробітництво і подальшу лібералізації візового режиму, що відкриває нові можливості для розвитку туризму.
Які на сьогоднішній день відносини України з Європейським Союзом і як Ви їх вбачаєте у майбутньому?
- Щиро вітаю з досягненнями Хорватії у наближенні до ЄС і бажаю швидкого завершення процесу вступних переговорів та набуття повноправного членства в ЄС. Ми сподіваємося, що в особі Хорватії, як 28-го члена ЄС, Україна отримає ще одного союзника, який сприятиме нашим європейським прагненням. Зараз Україна проходить власний нелегкий шлях до майбутнього членства в Євросоюзі. Одним з елементів цього шляху є й ініціатива «Східного партнерства». Водночас наші амбіції набагато більші того, що може запропонувати цей корисний, але між тим лише додатковий інструмент співробітництва з ЄЄ.
Стратегічним завданням нашої держави у цьому році залишається завершення переговорного процесу і укладення з ЄС Угоди про асоціацію, складовою частиною якої мають стати положення про створення поглибленою і всеохоплюючої зони вільної торгівлі. Стратегічно важливим питанням є й впровадження безвізового режиму з ЄС. Сьогодні активно реалізується План дій з лібералізації візового режиму.
Чи думаєте Ви про якийсь більш тісніший союз України і Росії, наприклад військовий, і які взагалі головні напрямки взаємовідносин двох держав?
- Зв’язки України з Росією є тісними в історичному, економічному та людському вимірах. Росія сьогодні є для України вкрай перспективним ринком, зокрема як найбільший торговельний партнер. В РФ проживає найчисленніша в світі українська діаспора, тому дружні і прагматичні відносини з Росією без надмірної політизації проблемних питань є стратегією нової влади України. Саме така стратегія в інтересах всієї Європи, включаючи й Хорватію. Конструктивний діалог Києва і Москви гарантує безперебійне постачання російського газу в Європу територією України. Також активно розвивається українсько-російське військово-технічне співробітництво між Україною та Росією. Втім, щодо військового союзництва хочу нагадати, що Україна є позаблоковою державою.
Скажіть будь-ласка, яке сьогодні співробітництво з Росією у газовому секторі, враховуючи газовий конфлікт на початку 2009 року?
- Деполітизація газових відносин між РФ та Україною, встановлення прозорих правил на вітчизняному газовому ринку та у сфері транзиту енергоносіїв поряд з проведенням модернізації ГТС вважається державним стратегічним пріоритетом енергетичної політики України є стратегічним пріоритетом енергетичної політики України. Керівництво нашої держави вжило всіх заходів щодо встановлення з Росією довірливих партнерських відносин. Тому запевнюю Вас, що повторення подій початку 2009 року виключено.
Чи має Ваша країна плани щодо можливого вступу в НАТО у майбутньому?
- Попри те, що перед Україною сьогодні не стоїть мета вступу до НАТО, жоден напрямок співробітництва не був згорнутий. Україна продовжує брати участь у миротворчих місіях в Косово та Афганістані. Регулярно відбуваються зустрічі на рівні Комісії Україна-НАТО і реалізується Річний національний план співробітництва з Альянсом.
Однак, проголошення позаблокового статусу України стало необхідним рішенням – як з точки зору зовнішньополітичних інтересів, так і з точки зору консолідації суспільства. Попередні уряди прагнули інтегруватися в НАТО, не маючи при цьому ані відповідної пропозиції щодо вступу, ані необхідного політичного консенсусу, ані підтримки громадськості. Слід наголосити, позиція НАТО досить чітка – повага до українського вибору і двері Альянсу залишаються відкритими, про що було наголошено і під час останнього Саміту НАТО у Лісабоні.
Чи має прогрес Україна у боротьбі з корупцією і як Ви прокоментуєте звинувачення Юлії Тимошенко у тому, що процес проти неї є політичне переслідування?
- Як і керівництво Хорватії, Україна докладає значних зусиль у боротьбі з корупцією, зокрема у вищих ешелонах влади. Процеси розвиваються аналогічно. Якщо у Хорватії ведеться розслідування зловживання службовим положенням екс-главою хорватського уряду І.Санадера, в Україні в цей час досліджується питання про можливе нецільове використання державних коштів колишнім прем’єр-міністром України Ю.Тимошенко. Сподіваюсь, що з боку українських правоохоронних органів буде дотримана повна об’єктивність щодо лідера опозиції. Щодо, як Ви зазначили, «політичного переслідування», то воно є неприйнятним для демократичної держави. В Україні на даний час у впровадженні знаходиться 20 кримінальних справ не тільки проти посадових осіб колишнього уряду, а й проти офіційних осіб, які й сьогодні знаходяться при владі.
Політичне керівництво країни розуміє, що без проведення рішучої боротьби з корупцією неможливо розраховувати на європейську перспективу України та процвітаючий розвиток. Сьогодні, на мою думку, Україні вкрай потрібний прозорий, а головне - діючий закон про боротьбу з корупцією. Верховна Рада завершує його ухвалення.
Незабаром відзначатиметься 25-та річниця Чорнобильської катастрофи. Якою на сьогодні є ситуація в цьому регіоні та як в Україні відзначатимуть цю сумну дату?
- 25-та річниця Чорнобильської трагедії – трагічна дата для України. Цей рік в нашій державі буде присвячений активному продовженню вирішення соціальних та екологічних проблем України, що їх спричинили катастрофічні наслідки вибуху на атомній станції. Україна повинна зробити все, щоб чорнобильська територія була безпечною. Проте сама, без допомоги наших партнерів, Україна цього не вирішить це глобальне питання. Загалом на завершення будівництва нового укриття над зруйнованим блоком атомної електростанції на сьогодні потрібно 740 млн. євро.
У квітні ц.р. у Києві відбудеться низка заходів на найвищому рівні, які мають привернути увагу міжнародної спільноти до невирішених проблем. 19 квітня 2011 року в Києві відбудуться два важливих заходи - «Київський саміт з питань безпечного та інноваційного використання ядерної енергії» та «Донорська конференція зі збору додаткових коштів на Чорнобильські проекти». Ми сподіваємося, що керівництво Хорватії відгукнеться та відвідає ці заходи».