16 червня 2016 року

Існує традиція, коли посли напередодні національного свята виступають у ЗМІ та з деяким перебільшенням  говорять про досягнення своєї  Батьківщини. Російський посол Анвар Азімов у своєму інтерв’ю з Нагоди Національного дня Росії («Ютарні лист» від 8 червня 2016 року) весь час говорив не про свою, а про мою країну – про Україну. При цьому користувався стандартним набором фраз російської пропаганди, яка, як ви знаєте, відкинула принцип зв’язку з істиною як перешкоду.  Я не втримався від бажання прокоментувати найголовніше.

1. ЄС і Росія «розвивала стратегічне партнерство». «Але, розпочалася криза в Україні, і все змінилося. Проти нас ввели санкції». Яка несправедливість! Криза в Україні, а санкції проти Росії! Насправді мова йде про хитре маніпулювання термінами. Немає ніякої «української кризи» - вона завершилася у 2014 році перемогою Майдану. Натомість ми маємо російську агресію проти України, маємо анексію Криму і окупацію частини Донбасу. І санкції проти Росії застосовано як проти воєнного агресора і окупатора.  Запевненням про стратегічне партнерство з ЄС я б також не дуже вірив. Сьогодні маємо достатньо доказів того, що Росія веде гібридну війну і проти ЄС.
2. «Українська криза послужила  для США лише приводом для введення санкцій проти Росії, оскільки Росія перетворилася на глобальну силу». Знову йдеться в обхід логіки. Росія з агресора неочікувано перетворилася на жертву, яку тероризує США. Одне тільки незрозуміло – як США може робити це на території незалежної України? У Москві, мабуть, завжди розглядали Україну як сферу свого панування, якою вони можуть керувати, як їм заманеться.  В кінці-кінців, не американці привели за руку російські війська в Крим і на Донбас. Росія – це ніяка не овечка, а небезпечний і підступний хижак.
3. «Ми не є учасниками конфлікту в Україні. Головні актори – влада в Україні, яка до її отримання прийшла неконституційним шляхом, та найманці на Донбасі. Вирішення конфлікту можливе лише при умові прямого діалогу тих двох сторін».  Це твердження знову нав’язує помилкову тезу про «українську кризу».  Насправді російські війська окупували Крим і є головними акторами  боротьби на Донбасі. Очільники сепаратистських псевдореспублік знаходяться під повним контролем Москви і не мають права голосу. Вести з ними переговори – значить говорити з ляльковими маріонетками. Київ готовий говорити тільки з ляльководом. Що стосується нашої влади, то вона є повністю легітимною. Коли у 2014 році президент Янукович втік до свого «боса» в Росію, влада, відповідно до Конституції, перейшла до парламенту. Насправді він призначив новий Уряд і призначив президентські вибори.

І на завершення – вершки на торті: «Ми визнаємо територіальну цілісність України». Тут вже будь-який коментар є зайвим.

Посол України в РХ                                                                                               Олександр Левченко

,