Промова Посла України Олександра Левченка на урочистих заходах у місті Ілоку з нагоди  Дня перемоги у Другій світовій війні.

Шановний екс-Президенте Республіки Хорватія пане Месичу, шановний пане мере Драгуне, для мене як представника України, яка зробила значний внесок в перемогу над фашизмом, велика честь привітати це поважне зібрання та разом з усіма вами віддати почесті і визнання героям українського і хорватського народів, які загинули у Другій світовій війні, звільняючи хорватську землю від окупанта.

Вважаю за честь нагадати, що Третій український фронт отримав свою назву тому, що перед тим як він прийшов на допомогу іншим народам, у 1944 році брав участь у звільненні  України. Але українським він був не тільки за назвою, а й значною мірою за національним складом. Так уже вкотре в найдоленосніші моменти поєдналися історичні долі наших народів.

Під час Другої світової війни загинуло до 9 мільйонів українців, а загальні втрати України у населенні сягнули 13,5 мільйона, це найбільше з усіх націй-учасників війни. Повністю чи частково було знищено 714 міст і 28 тисяч сіл.

Сім мільйонів українців брали участь у боротьбі як солдати Червоної армії. Кожен другий з них не повернувся додому. Кожен другий з тих, хто повернувся, залишився інвалідом.

При звільненні України кожен з 603 тисяч квадратних кілометрів її території коштував життя 11 тисячам наших солдат і офіцерів. Значну роль у отриманні перемоги відіграли українські партизани. Для боротьби з ними німці мусили виділити 10 відсотків своїх сил на Східному  фронті. Партизани знищили декілька сотень тисяч ворожих солдатів і офіцерів, близько 500 окупаційних гарнізонів. Особливо важливою була так звана «залізнична війна», а це декілька тисяч пущених під укіс потягів з ворожими солдатами, танками, гарматами, іншою зброєю, які так і не доїхали до поля бою, сотні підірваних мостів і кілометри залізничних колій.

Україна, як і Хорватія, з повним правом може вважатися країною партизанської слави, і це ще один важливий історичний чинник, який зближує і поєднує наші два дружні народи.

Сьогодні Україна змушена боронити свою землю від зовнішньої інтервенції. Для нас, українців, стало страшним шоком, що на нас напала саме Росія, з якою Україна разом, пліч-о-пліч боролася у Другій світовій війні. Але головне знати, що і понад 70 років тому і сьогодні ми боремося на стороні правди – а правда завжди перемагає.