Газета «Oslobođenje», 30 червня 2012 року
Україна є орієнтованою на європейські цінності і має бути відданою своїй європейській сутності. Також цілком зрозуміло, що Україна історично і культурно є близькою до Росії. Була і завжди буде. Водночас, в сучасному світі ми повинні дивитись далі – на Захід,Схід, Північ, Південь.
— Пане Посол, нещодавно ви перебували в Сараєво, де зустрілися з першим заступником міністра закордонних справ БіГ Аною Трішич-Бабич і членом делегації Парламенту БіГ у ПА Центральноєвропейської ініціативи Звонко Юришичем. Ви говорили про потребу посилення співробітництва України з БіГ в економічній, культурній і політичній сферах. Як ви оцінюєте нинішні двосторонні відносини між двома країнами?
— Так, основними темами перемовин з нашими партнерами у Боснії і Герцеговині є питання поліпшення співробітництва у всіх сферах – політичній, культурній і, насамперед, економічній.
Політичний діалог між двома країнами розвивається у конструктивному дусі. Між нами немає відкритих політичних питань. Україна і БіГ завжди добре взаємодіяли у рамках міжнародних та регіональних організацій,
Упевнений, що Україна і БіГ мають значний потенціал розвитку двостороннього економічного співробітництва. На жаль, сьогодні ми не можемо похвалитися тим, що використовуємо його у повній мірі. Обсяги нашої двосторонньої торгівлі, незважаючи на істотне зростання за останні два роки, все ще перебувають на достатньо низькому рівні.
Найдавніша діаспора
— У яких сферах є можливим розширити співробітництво?
— Вироби металургії традиційно домінують у взаємному торговельному обміні України і БіГ, оскільки це провідна галузь української економіки. Попит на ці вироби є стабільним з огляду на якість і привабливі ціни. Отже в цьому сегменті завжди залишається простір для розширення співробітництва. Крім того, Україна, як ви знаєте, є одним з найбільших виробників сільськогосподарської продукції - зерна, цукру, олії. Через це існує інтерес до налагодження спільної переробки цієї сировини з метою подальшого просування на ринки країн ЦЕФТА, ЄС або спільного виробництва готової продукції. Нещодавно ми завершили підготовку міжвідомчої угоди про співробітництво у сфері сільського господарства, яку, сподіваємось, незабаром буде підписано.
Конкретні ініціативи, включаючи сільське господарство і переробну промисловість, будуть предметом розгляду на наступному засіданні Спільного українсько-боснійсько-герцеговинського Комітету з торговельно-економічного співробітництва, який плануємо провести у другій половині цього року в Сараєво. На нас як представниках державних інституцій лежить завдання створення належних умов для плідної діяльності ділових кіл. Отже ми повинні сприяти формуванню відповідної атмосфери. Через це особливий акцент робимо на розвитку договорно-правової бази, яка б уможливила формування сприятливої для бізнесу атмосфери.
— Відомо, що Боснію і Герцеговину ви «покриваєте» із Загреба. Це не заважає вам у роботі? Як скоро Україна відкриє посольство в Сараєво?
— Боснія і Герцеговина для України становить особливий інтерес, насамперед через той факт, що на території БіГ більше 100 років проживає українська національна меншина – наша фактично найдавніша діаспора у Європі. З огляду на це важливість відкриття повноцінної дипломатичної місії в Сараєво у Києві ніхто не заперечує. У 2004 році мі відкрили тут дипломатичне представництво. На жаль, світова фінансова криза внесла свої корективи й у наші плани щодо посилення української дипломатичної присутності в світі, у т.ч. у Балканському регіоні. Мені відомо, що свого часу боснійсько-герцеговинська сторона також серйозно розглядала можливість відкриття посольства в Києві. Сподіваюсь, що в найближчій перспективі ми реалізуємо наші плани.
— У Боснії і Герцеговині проживають і представники української меншини. Як часто у вас є можливість з ними зустрічатися і на що ви особливо звертаєте увагу? Яке ваше бачення їхнього становища в нашій країні?
— Як я вже казав, українці на просторах Боснії живуть більше 100 років. До початку Другої світової війни у Боснії і Герцеговині проживало 12 тисяч українців. За неофіційними даними, зараз їх нараховується майже 3,5 тисячі осіб. Наші люди добре інтегрувалися у боснійсько-герцеговинське суспільство, водночас це не означає, що вони повністю асимілювалися. Навпаки, вони зберегли свою ідентичність – розмовляють рідною мовою, відвідують богослужіння у своїх церквах ( українці в БіГ у більшості є греко-католиками), тримаються традицій своїх дідів. Сьогодні, вони в основному, проживають на території Республіки Сербської. Я часто відвідую місця їх компактного проживання і маю позитивний досвід взаємодії з місцевою владою, яка, зокрема, сприяє заходам наших культурно-мистецьких товариств. Водночас політика держави по відношенню до національних меншин не може обмежуватися лише підтримкою культурних товариств. Ставлення до меншин та поводження з ними є мірою демократичності і зрілості того чи іншого суспільства. Боснія і Герцеговина ухвалила низку законів, які регулюють цю площину, стала учасником окремих міжнародних актів, документів, протоколів, які опікуються проблематикою національних меншин. Між тим, незважаючи на все це, очевидно, що рівень захисту прав нацменшин у БіГ сьогодні не відповідає європейському рівню. Європейський суд з прав людини два роки тому постановив, що БіГ має внести зміни до Конституції і та виборчого законодавства, які дозволили б представникам нацмменшин обиратися до Президії БіГ і Верхньої палати боснійсько-герцеговинського парламенту. Чекаємо на імплементацію цього рішення.
Захід гостро критикував семирічний вирок колишній українській прем’єр-міністру Юлії Тимошенко, яку засуджено за зловживання своїми повноваженнями під час перебування на посаді. Цей вирок вважають політично мотивованим. Випадок Тимошенко негативно позначився на іміджі України у світі, а численні європейські політики заявили й про бойкот української частини ЄВРО 2012. Чи можна очікувати ближчим часом на покращення ставлення до колишньої прем’єр-міністра у світлі поваги до міжнародних стандартів прав людини.
Говорячи про випадок Тимошенко, я думаю, що українська влада зробила практично все можливе у рамках своїх конституційних повноважень, щоб цей процес був максимально прозорим. До речі цей процес не є завершеним, зокрема незабаром відбудеться касаційне слухання. Українська сторона демонструє повну відкритість міжнародній спільноті. 11 червня ц.р. для зустрічей з сторонами процесу до Києва прибули два європейських експерти, один з яких колишній польський президент А.Кваснєвський. Вони будуть присутні на судових слуханнях і мають доступ до всіх документів. Що стосується власне пані Ю.Тимошенко, вона зараз перебуває в одній з найкращих українських лікарень. Її лікують відомі німецькі лікарі.
У 2009 році тодішній прем’єр-міністр України схвалила підписання договору з Росією про умови постачання газу, який наніс величезних збитків економіці України, і це було зроблено без дозволу Кабінету міністрів України, без згоди президента держави.
Для порівняння зазначу, що ціна російського газу для Німеччини є вдвічі меншою за ціну, яку сьогодні платить Україна, котра є найбільшим потовим покупцем російського газу та віддалена від газового родовища всього на 600 км.
Що стосується ЄВРО-2012, я вважаю, що змішування політики і спорту це погана практика. З іншого боку, за офіційними повідомленнями УЄФА, ЄВРО-2012 має найбільшу відвідуваність у порівнянні з усіма проведеними у минулому чемпіонатами. За результатами групової фази першості і півфіналу, арени чемпіонату відвідали майже 1,3 мільйони вболівальників. На фінальний матч у Києві вже продано 65 тисяч квитків. За даними української прикордонної служби, протягом футбольної першості Україну відвідало близько 4 мільйонів осіб.
— Цікавить мене Ваше бачення політичної ситуації в Україні. Де сьогодні знаходиться Україна на мапі Європи і світу, по відношенню до Заходу і Росії? Якими є зовнішньополітичні пріоритети Вашої країни у світлі Стратегії національної безпеки України, схваленої два тижні тому?
— Будучи розташованою у самому центрі Європейського континенту , що, як ви знаєте, відзначено спеціальним знаком поблизу міста Рахова на Закарпатті, Україна все більше виокремлюється на європейській політичній карті. Очевидно, що Україна належить до Європи. Тому вона орієнтується на європейські цінності і має бути віддана своїй європейській сутності. Однак також зрозуміло, що Україно історично і культурно близька з Росією. Була і завжди буде. Та ми переконані, що у сьогоднішньому світі маємо дивитися далі – на Захід, Схід, Північ та Південь. Активація нових стратегічних напрямків дає нам простір для дипломатичного маневру, для нових інвестицій і нового партнерства. Україна шукає стратегічний баланс, але баланс у ширшому сенсі від «балансування». Чим більше точок опору матиме українська зовнішня політика поза межами лінії ЄС-Росія, тим стабільнішою вона буде. Цей баланс був відображений у нових редакціях Стратегії національної безпеки та Воєнної доктрини України, схвалених указами Президента України 8 червня ц.р. Стратегія визначає як головну задачу України на міжнародній арені інтеграцію до єдиного європейського простору. Підписання Угоди про асоціацію з ЄС є нашою стратегічною метою. До речі, 30 березня ц.р. Україна та ЄС парафували, тобто остаточно узгодили текст цієї Угоди. Стратегією національної безпеки передбачено також і подальший розвиток відносин з нашими ключовими партнерами – Росією, США, Китаєм, але на основі національних інтересів України. Ми розвиваємо й взаємокорисне партнерство з державами інших регіонів – Азії, Африки, Латинської Америки. У Стратегії відображено й позаблоковий статус України, яка не має наміри входити до жодного військового союзу. Тому мають бути посилені механізми міжнародних гарантій безпеки. Одним з пріоритетів зовнішньої політики України це діяльність на регіональному рівні, зокрема, в Центральній Європі та Чорноморсько-каспійському регіоні.
— Україна цього року головує у Центральноєвропейській Ініціативі (ЦЄІ) , а у 2012 р. від Ірландії перейме головування в Організації безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ). Яким є ваш досвід головування в ЦЄІ і як проходить підготовка до головування в ОБСЄ?
— Цього року, як ви згадали, Україна головує в ЦЄІ, а в наступному головуватиме в ОБСЄ. Для нас це не питання престижу чи користі. Це прагматичний інтерес. Прагматичний інтерес полягає у посиленні своєї європейської ідентичності, свого інституційного і інтеграційного потенціалу, а в той же час - ми прагнемо дати свій внесок у поліпшення безпекової і економічної ситуації в Європі. Саме таке бачення ми поклали в основу пріоритетів українського головування у ЦЄІ: «транспорт, туризм, мобільність громадян».
20 червня ц.р. на засіданні Постійної Ради ОБСЄ ми офіційно представили наше бачення пріоритетів діяльності роботи цієї Організації під час нашого головування у 2013 р. Ми будемо підтримувати і сприяти діалогові щодо вирішення актуальних проблем європейської безпеки, зміцнення ролі ОБСЄ у реалізації ідеї «безпекової спільноти ОБСЄ», вільної від розподільчих ліній, конфліктів, сфер впливу та зон з різними рівнями відповідальності. Окрема увага під час нашого головування буде присвячена питанням вирішення тривалих конфліктів на просторі ОБСЄ, в тому числі Придністровського, а також зміцненню ефективності Організації у ранньому попередженні конфліктів та реагуванні на нові виклики і загрози безпеці. Гуманітарний вимір в діяльності ОБСЄ також перебуватиме у фокусі нашого головування, насамперед , проблематика свободи слова, просування толерантності і недискримінації, гендерної рівності, боротьби з торгівлею людьми. Ми виступатимемо за більше залучення неурядових організацій до досягнення цілей ОБСЄ.
— Європейська першість з футболу, чиїм господарем є Польща і Україна, при самому завершенні. Залишилася лише фінальна гра Іспанії і Італії в Києві. Попри те, що грали добре, українські гравці мали попрощатися з чемпіонатом вже після першого кола. Однак зараз мене цікавить, який ефект матиме ЄВРО-2012 на економіку та імідж України у світі?
— Загалом на підготовку до Євро 2012 Україна витратила 9% ВВП, що дозволило працевлаштувати 69 тисяч осіб протягом 2008-2012 років. Однак маю згадати, що Україна витратила на Євро-2012 у 7 разів менше, ніж Польща, а саме 5 млрд дол. США. 85% всіх витрат пов’язані з інфраструктурою, решта - зі спортивними аренами та організацією чемпіонату.
Євро-2012 дало додатковий імпульс оновленню і розбудові сучасної інфраструктури в Україні. Для порівняння: у 2011 році в Україні було збудовано 1700 км нових автодоріг, що майже в 20 разів більше ніж у 2009 році. Київ та інші українські міста, що приймають Євро-2012 - Донецьк, Харків та Львів - з'єднали швидкісні поїзди. Наприклад, відстань від столиці до Харкова (487 км) можна зараз долати за 3,5 годин, до Львова (544 км) – за 4,5 годин, до Донецька (729 км) – за 5,5-6 годин. Нові авіатермінали отримали Львів, Донецьк, Київ. Зараз наші аеропорти можуть конкурувати з такими аеропортами, як Відень, Мюнхен, Франкфурт.
Говорячи словами нашого прем’єр-міністра М.Азарова, ми продемонстрували всьому світу, що здатні вирішувати найскладніші завдання, в найкоротші терміни. Наша країна перемогла скептиків і недругів, які сподівалися на провал свята спорту в Україні.
Що стосується іміджу, хотів би відповісти словами одного із англійських вболівальників-гостя Євро 2012: «Всі страхи щодо України зникли». Всупереч системно проведеній кампанії з дискредитації України, заполітизованій дискусії щодо нібито її неготовності до проведення чемпіонату, захід проходить вельми успішно та, я б сказав, яскраво. Моніторинг соціальних мереж свідчить, що сотні гостей України висловлюють своє розчарування відвертою дезінформацією європейських ЗМІ щодо стану підготовки Європейської футбольної першості та рівня безпеки і загальної культури в Україні. В Донецьку нещодавно пройшов парад англійських фанів проти продюсерів фільму “Стадіони ненависті”, що вийшов на каналі БіБіСі і прямо звинувачував українських вболівальників у расизмі. Голландські вболівальники під час традиційного параду в Харкові співали гімн України на підтримку нашої держави та її іміджу. Я гадаю, що справжню картину України вболівальники привезуть до своїх країн. І це стане великою інвестицією в наш національний імідж.