Обтяжені суєтою щодення, ми зчаста спрямовуємо свій погляд до землі, собі під ноги.
Обачність в дорозі життя – то добра прикмета людини.
Але варто підняти свій погляд вгору і розпізнати перед собою знак жертовності, який захований у серцях Захисників і Захисниць України.
У серцях Захисників від агресії, від зла і лукавого.
Захисників, які, «все, що мали в житті, віддали/віддають для одної ідеї, і горіли, і ясніли, і страждали, і трудилися для неї».
Для України.
Захисників, які покровом й ангелами-хоронителями своєї землі від напасника стали.
А наш для них покров – то покров вдячності за жертовність заступництва.
За Незалежність нашої України.
І не лише 24 серпня чи 1 жовтня, а щоразу, коли зустрінемо їх, знайдімо в собі прості слова подяки – «Дякуємо за Україну».
Дякую за Україну!
Слава Україні!
Героям Слава!
Посол Василь Кирилич