За труди ваші відміряно вам буде..

Ця біблійна істина ніби промовлена до Достойників дня сущого – пані Юристи Марусі і Турчича Ніколи (Царство Небесне) – служителів Україні та українцям Хорватії. Для них винагорода – то праця, що дає плоди.

Невтомна Маруся Юриста упродовж десятків літ несе свічку віри українців Хорватії в зміцнення їх духовної самобутності.

І думка ділом стала: на початку 90-х минулого сторіччя в загребській церкві Св. Кирила і Методія українці заспівали молитву рідною мовою. Відтоді в Загребі літургійний спів українською підноситься до висот.

Не загубитися в часі, послужити Україні й українцям – то заповідь життя Марусі. Хоча й літа на осінь повертають, а вона ще має великий задум. В ім’я добра. В ім’я кожного з нас.

Та, буває, що той задум миттєво меркне.., разом із серцем, що його виношувало. А серце світлої пам’яті хорвата Ніколи Турчича було велике і добре. Повне любові до України та українців.

«Я люблю українців», – ще в лютому року, що минає, усміхнено мовив Нікола.

Промовив – і пішов у засвіти. Та блаженний не той, хто прожив літа довгі, а той, хто труди залишив по собі достойні. Нікола Турчич.

Дякуємо пані Марусі Юристі, яка основою українства Хорватії стала. І є.

Дякуємо родині Ніколи Турчича, яка Україну в серці має, бо так ближче до Батька – великого серцелюба українців.

Посол Василь Кирилич

https://www.president.gov.ua/documents/5382020-35845