Інтерв’ю Діючого голови ОБСЄ, Міністра закордонних справ України Л.О.Кожари у хорватській газеті «Privredni vjesnik», 09 вересня 2013 року

  

ЛЕОНІД КОЖАРА, МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ УКРАЇНИ І ДІЮЧИЙ ГОЛОВА ОБСЄ

 «ХОРВАТІЮ І УКРАЇНУ ПОВ'ЯЗУЄ ДОВГА І БЛИЗЬКА ДРУЖБА, А НЕЗАБАРОМ І СПІЛЬНИЙ РИНОК ЄС »

 

Ми високо цінуємо те, що Загреб підтримує євроінтеграцію України і готов поділитися з нами своїм досвідом щодо вступу в ЄС. Що стосується торговельно-економічної співпраці, ясно, що сьогодні її рівень не відповідає ні рівню політичного партнерства, ні реальному потенціалу економічних відносин між Україною і Хорватією. Тому ми повинні пріоритетну увагу посвятити якраз посиленню торговельно-економічного співробітництва 

 

З Леонідом Кожарою, Міністром закордонних справ України та діючим головою ОБСЄ ми розмовляли з нагоди його офіційного візиту у Хорватію. Міністр Кожара зустрінеться з хорватськими підприємцями 9 вересня в Хорватській господарській палаті, де буде засновано Ділову раду з питань економічного співробітництва з Україною. Ціллю діяльності цієї ради буде допомога хорватським компаніям у виході на український ринок.

 

Шановний Леоніде Олександровичу, це Ваш перший візит до Хорватії. Як на сьогоднішній день Ви оцінюєте співпрацю України і Хорватії?

Політичні відносини між Україною та Хорватію є і завжди були прекрасними. Між нами ніколи не виникало непорозумінь, наші позиції й оцінки збігаються з більшості питань двостороннього та міжнародного порядку денного. Хочу наголосити, що міцну основу для такого зразкового політичного партнерства створює як наша етнічна спорідненість, мовна та культурна близькість, так і прагнення будувати спільне майбутнє в об’єднаній Європі.

Оскільки членство в ЄС є стратегічною метою України, вступ Хорватії до Європейського Союзу надає нашій традиційній дружбі додаткового значення. Ми високо цінуємо те, що Загреб підтримує євроінтеграцію України й готовий ділитися з нами своїм досвідом наближення до ЄС.

Що ж стосується торговельно-економічного співробітництва, то його рівень сьогодні явно не відповідає ні рівневі політичного партнерства, ні реальному потенціалові економічних відносин між Україною та Хорватією.

Тому першочергову увагу ми маємо присвятити саме кардинальному посиленню торговельно-економічної співпраці. Нам необхідно зосередитися на пошукові та реалізації конкретних взаємовигідних проектів, і в цьому велику роль здатні відіграти торгово-промислові палати двох країн.

Ми вже виробили надзвичайно корисну практику регулярного проведення хорватсько-українських бізнес-форумів, під час яких ділові люди обох країн мають змогу налагодити безпосередні бізнес-контакти. З 2000-го року відбулося вже 8 таких заходів. Попередній було проведено в березні цього року в Донецьку, а наступний планується вже в жовтні у Загребі.

Особливо помітних успіхів наші країни досягли в розвиткові міжрегіонального співробітництва. Це – прямі контакти між людьми, безпосередній діловий та культурний обмін. На сьогодні вже 8 українських областей уклали угоди про партнерство з хорватськими жупаніями, готуються до підписання ще 2 документи. Партнерські відносини встановлені також між 2 українськими та 2 хорватськими містами.

 

В яких сегментах економіки є можливість швидкої активізації співробітництва?

Співробітництво між Україною та Хорватією успішно розвивається в багатьох галузях. Серед найбільш перспективних виділю металургію, суднобудування, транспорт, хімічну промисловість, енергетику, будівництво, фармацевтику, сільське господарство тощо.

Окремо скажу про енергетику, яка має без перебільшення стратегічне значення. Це та економічна галузь, яка сьогодні найтісніше пов’язана з політикою та міжнародною безпекою. Перспективним є спільна участь української та хорватської нафтогазових компаній, а також їхніх дочірніх підприємств у будівництві нових (чи відновленні існуючих) нафто- і газопроводів, LNG терміналів, а також у розробці та експлуатації нафтових і газових родовищ в Хорватії та Україні. Ми маємо гарні передумови до успішного співробітництва у розвитку таких альтернативних та відновлювальних джерел енергії, як біоенергетика, використання вторинних енергетичних ресурсів, вітрової і сонячної енергії, теплової енергії довкілля, освоєння гідропотенціалу малих річок Хорватії та України.

Звісно, коли йдеться про Хорватію, неможливо обійти увагою таку галузь, як туризм. Завдяки тому, що Уряд Хорватії протягом останніх 4 років відміняв для громадян України візи на період курортного сезону, кількість наших туристів збільшилася від 33000 у 2009 р. до понад 70000 у 2012 р. Сподіваюся, що вимушене повернення візового режиму у зв’язку зі вступом вашої країни до ЄС не завдасть цій тенденції значної шкоди.

Зазначу, що в туризмі гра поки що йде виключно в одні ворота. Практично відсутній потік хорватських туристів в Україну. Тимчасом у нас є, що подивитися, і є, де відпочити. Київ, Львів, Одеса є справжніми туристичними перлинами. Відпочинок у Карпатах та поруч у верхній течії Дністра, що є історичною батьківщиною Білих Хорватів, або, наприклад, у Криму може приємно здивувати навіть тих, хто виріс на березі Адріатики. 

Принагідно згадаю, що ми ще з 1 червня 2012 року відмінили візи для громадян Хорватії. А відтак Україна повністю відкрита для всіх вас і готова до плідного і взаємовигідного співробітництва.

 

Що хорватських підприємців очікує на українському ринку. Де вони можуть отримати інформацію про умови ведення економічної діяльності та отримати бізнес-контакти?

Ми створюємо оптимальні правові умови для розвитку підприємництва, поліпшення ділового клімату, залучення на наш ринок іноземного бізнесу та інвестицій.

Кардинально реформоване у бік спрощення регуляторне середовище, удосконалено процедуру започаткування та ліквідації бізнесу, державного нагляду та контролю, технічного регулювання. У рамках податкової  реформи передбачено зменшення податкового навантаження на бізнес, зокрема:

- скорочення кількості податків і зборів: загальнодержавних – з 29 до 18, місцевих –  з 14 до 5;

- зменшення ставки податку на прибуток підприємств: з січня 2012 року вона становить 21%, а з 2014 року передбачається на рівні 16%;

- зменшення з 1 січня 2014 року ставки ПДВ з 20% до 17%;

- звільнення від оподаткування протягом 10 років прибутку підприємств суднобудівної, літакобудівної та легкої промисловості, готельного господарства, електроенергетики (при виробництві енергії з відновлюваль­них джерел), машинобудування для агропромислового комплексу.

Проведення інтенсивних реформ дало нам змогу досить успішно протистояти наслідкам світової фінансової кризи, яка в 2008-2009 роках дуже боляче вдарила по Україні.

За 2010-2013 рр. ВВП України зріс майже на 10%, головним чином за рахунок стабільного розвитку галузей реального сектору економіки – промисловості та сільського господарства.

Стабілізовано ситуацію у сфері державних фінансів: рівень дефіциту державного бюджету зменшено у 2,2 рази, у 2011 році вперше за чотири роки зламано негативну тенденцію до зростання державного боргу.

На рекордно низькому за всі роки незалежності рівні утримується інфляція (0,1% за січень-липень 2013 року).

Потужним інструментом для прискорення системних внутрішніх реформ, підвищення інвестиційної привабливості вітчизняної економіки та зростання конкурентоспроможності вітчизняних товарів на світовому ринку має стати майбутня Угоду про асоціацію з Європейським союзом та створення зони вільної торгівлі з ЄС.

Що стосується налагодження бізнес-контактів, то їх можливо реалізувати за допомогою Торгово-промислової палати України, Українського союзу промисловців та підприємців, які мають розгалужену систему та представлені в кожному регіоні нашої держави. Також ми маємо галузеві об’єднання та асоціації, які діють у більш вузьких спектрах економіки  в залежності від галузевої приналежності. Крім того, активно працює ДП «Держзовнішінформ», інформаційно-аналітичний та експертний центр України, на сайті якого можна отримати базу даних «Імпортери та експортери України», поставити запитання, отримати результати маркетингових досліджень, інформацію про виставки в Україні тощо.

Також хочу звернути увагу ваших читачів на існування Ради експортерів та інвесторів України, яка діє при Міністерстві закордонних справ України та до складу якої входять провідні українські компанії з різних секторів економіки, включаючи представників відомих фінансово-інвестиційних компаній, а також низки торговельних палат та асоціацій. Тому ваше звернення безпосередньо до Посольства України в Республіці Хорватія обов’язково буде почуте, і ми зробимо все, щоб допомогти вам у пошуку партнерів і веденні бізнесу в Україні.

 

Яка конкуренція і хто найбільші іноземні інвестори в Україні?

Ми вже багато зробили для покращення умов ведення бізнесу в Україні та посилення інвестиційної привабливості нашої країни, що сприяє стабільному надходженню прямих іноземних інвестицій в національну економіку.

За перше півріччя поточного року в українську економіку надійшло близько 900 млн. дол. іноземних інвестицій. Всього станом на 1 липня ц.р. обсяг прямих іноземних інвестицій в економіку України становив 55,3 млрд. дол. США, що в розрахунку на одну особу населення складає 1218 дол. США. З країн ЄС надійшло інвестицій на суму 42,8 млрд. дол. США (77% загального обсягу акціонерного капіталу), з країн СНД – 4,4 млрд. дол. (8%).

Загалом інвестиції надійшли зі 138 країн світу. До основних країн-інвесторів входять Кіпр – 17,9 млрд. дол. США, Німеччина – 6,2 млрд. дол. США, Нідерланди – 5,4 млрд. дол. США, Російська Федерація – 3,8 млрд. дол. США, Австрія – 3,2 млрд. дол. США, Велика Британія – 2,7 млрд. дол. США. Маємо певні інвестиції і з Хорватії, які складають 2,3 млн. дол. США.

 

Який досвід мають українські бізнесмени, відповідно експортери, які працюють на хорватському ринку?

Український експорт в Хорватію на 85% складається з чорних металів та виробів із них. І це, безперечно, недолік, який треба виправляти. Ми могли б постачати на хорватський ринок продукцію енергетичної, машинобудівної промисловості, сільського господарства тощо.  

Щодо позитивного досвіду співпраці, варто згадати нашу нещодавню перемогу у тендері та підписання у липні ц.р. контрактів у військово-технічній сфері щодо ремонту в Україні для Збройних сил Хорватії 7 бойових літаків МіГ-21 і продажу ще 5, а також ремонту 6 вертольотів Мі-8. Враховуючи потужний потенціал українського ВПК, сподіваюся, що це тільки початок плідного і взаємовигідного співробітництва.

 

Чи значно змінилися умови економічної співпраці для українських і хорватських компаній після вступу Хорватії до Євросоюзу? Що стало краще, а що  погіршилося після 01 липня ц.р.?

Хочу наголосити, що ми не тільки не очікуємо погіршення у економічній співпраці з Хорватією після 1 липня ц.р., а впевнені у неминучому покращенні  відносин у торговельно-економічній та інвестиційний сферах між нашими країнами. Підставою для цього має стати Угода про асоціацію Україна – ЄС, яку плануємо підписати у листопаді ц.р. у Вільнюсі під час Саміту «Східного партнерства». Наголошу, що з кількасот сторінок Угоди майже 90% стосується створення між Україною та ЄС поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі. Причому ці положення будуть застосовуватися на практиці ще до того, як документ пройде ратифікацію в парламентах країн – членів ЄС. Це означає, що після підписання Угоди Україна в економічному плані фактично стане частиною спільного ринку Євросоюзу. Це буде ще одним потужним стимулом для інтенсифікації українсько-хорватських торговельно-економічних відносин.

 

Чи існують можливості для спільного виходу українських і хорватських компаній на ринки третіх країн, наприклад, Російської Федерації та інші країни СНД?

Вважаю, що існує багато можливостей до спільного виходу на ринки третіх країн, в тому числі і на російський. Саме розташування України в географічному центрі європейського континенту, як і вся наша історія, визначає її природну роль як посередника і єднальної ланки між Сходом і Заходом. Така роль стає особливо важливою сьогодні, коли в Європі йдуть активні інтеграційні процеси.

У контексті лібералізації Україною умов торгівлі відзначу, що така робота проводиться нами не тільки з ЄС, а й цілою низкою країн, які становлять для нас особливий економічний інтерес. Так, з першого січня цього року почала діяти Угода між Україною та Чорногорією про вільну торгівлю. Тривають переговори про створення зон вільної торгівлі з Сербією, Канадою, Ізраїлем і Туреччиною.

Працюємо разом із партнерами в СНД над тим, щоб зона вільної торгівлі Співдружності якомога швидше почала діяти у повному обсязі. Досить успішно ведуться переговори щодо зони вільної торгівлі послугами в рамках СНД.