Стаття Посла України в Республіці Хорватія Олександра Левченкa, опублікованa в Газеті ”Večernji list” (8 грудня 2011 р.)
Україна і Хорватія відзначають символічну дату – 20-ту річницю взаємного визнання двох держав. Саме Україна 11 грудня 1991 року стала однією з перших країн-членів ООН, яка визнала незалежність Хорватії. Хорватія теж була між першими державами, які визнали незалежність України 5 грудня того ж року. Шляхи розвитку України і Хорватії багато в чому схожі. Впродовж довгого періоду часу наші дві держави виборювали свою незалежність та утверджували належність до великої європейської сім’ї народів. Україна від початку відчула цю глибоку схожість з Хорватією, і одноєю з перших впевнено підтримала її незалежність. Ніяких сумнівів щодо цього питання не було і не могло бути. Після здобуття незалежності в 1991 році Україна й Хорватія рушили шляхом побудови демократичного суспільства, правової держави і ринкової економіки, до вступу в світові та європейські структури.
Впродовж 20-ти років своєї незалежності Україна і Хорватія пройшли інтенсивний шлях розвитку, безперервно підтримуючи постійні контакти у всіх найбільш важливих сферах співпраці.
Коли мова йде про зовнішньоекономічні показники двосторонньої співпраці, статистичні дані за перших дев’ять місяців цього року показують продовження позитивного тренду в економічних стосунках (в порівнянні з відповідним періодом 2009 та 2010 рр., відзначено зріст загального торговельного обороту між нашими державами на 90% і 55%).
Надзвичайно інтенсивними є також і регіональні контакти між Україною та Хорватією. Лише за останні два роки розпочалася співпраця між Закарпатською областю та Вуковарсько-сремською жупанією, Київською областю та Загребською і Сплітсько-далматинською жупанією, Херсонською областю та Задарською жупанією, Хмельницькою областю і Віровітічко-подравською жупанією, Тернопільською областю і Бродсько-посавською жупанією, Вінницькою областю і Осієчко-баранською жупанією, містами Дрогобич і Ліпік.
Україну об’єднує з Хорватією спільна стратегічна мета – вступ до Європейського Союзу.
В діалозі з Європою ми поставили перед собою два завдання. Перше – це безвізовий режим. Другий пріоритет в розмовах з Брюсселем – укладення договору про асоціацію між ЄС та Україною, включно зі створенням зони вільної торгівлі.
Європарламент 1 грудня ц.р. надав потужну підтримку Україні, порекомендувавши якомога швидше здійснити парафування та вже в першій половині 2012 року підписати договір про асоціацію і підтвердивши таким чином європейську перспективу нашої держави та її право на членство в ЄС.
Зміцненню українсько-хорватських відносин чи не найбільше сприяє знайомство з культурними надбаннями двох країн.
Останнім часом відбулися такі важливі події в культурному діалозі, як обмін масштабними виставками Української та Хорватської спілок художників: у травні ц.р. молоді хорватські художники виставлялися у Києві з проектом «Сучасний хорватський рисунок», а в жовтні ц.р. у приміщенні HDLU гостювала виставка з України «Українська графіка 60-х – 90-х рр. 20 століття».
У жовтні ц.р. Загреб гостинно прийняв одного з провідних українських письменників сучасності Юрія Андруховича – коли видавництво «Фрактура» видало хорватський переклад книги автора «12 перснів» та спільно з Посольством організувало презентацію цього видання у Загребі.
Восени ц.р. відбулося підписання Угоди про співпрацю між провідними інформагентствами України і Хорватії – HINA й Укрінформ, а ближчим часом очікується підписання Угоди між національними телебаченнями HRT і НТКУ.
Ми пишаємося активізацією співпраці між студентською молоддю наших двох держав. У цьому році значно розвинулася така співпраця між Економічним факультетом у Загребі та Національним Університетом податкової служби України, Факультетом політичних наук у Загребі та Київським інститутом міжнародних відносин, Філософським факультетом Загребського університету та Історичним і філософським факультетами Київського національного університету ім. Т.Шевченка. Важливим мостом, який поєднує Україну та Республіку Хорватія, також є численна українська громада, що проживає сьогодні в РХ. Варто наголосити, що з цього навчального року у місцях компактного проживання українців у РХ відкрилися нові класи з вивчення української мови – вже понад 30 діточок у селах Каніжа та Шумече почали вивчати мову своїх батьків.
Цими днями ми відзначаємо 20-ту річницю взаємного визнання наших двох держав, проте наші два народи знають один одного століттями, мають схожу культуру і спільне історичне минуле і – я впевнений – перспективне майбутнє.