Інтерв’ю Посла України в Республіці Хорватія Олександра Левченкa, опубліковане в Газеті «Plavi Večernji list» (7 грудня 2011 р.)
Маю і хорватську, і українську футбольні форми
Корупція. Крім 20-ї річниці взаємного визнання двох держав, існує й інша схожість – в обох країнах колишні прем’єр-міністри – Санадер і Тимошенко –знаходяться в суді.
З послом України у Хорватії Олександром Левченком ми розмовляли напередодні жеребкування європейського чемпіонату з футболу ЄВРО-2012, яке відбудеться в Україні і Польщі, і напередодні ще одної важливої дати: 20-літнього ювілею визнання двох держав. Хорватія визнала Україну 5 грудня, а Україна – як перша держава-член ООН 11 грудня.
— Двадцять років після здобуття незалежності і взаємного визнання України і Хорватії, Хорватія входить в ЄС. Де на сьогодні перебуває Україна?
— Україну об’єднує з Хорватією спільна стратегічна мета – вступ до Європейського Союзу.
Ми сприймаємо сьогоднішню Хорватію як провідну країну Південно-Східного регіону Європи, фактично двадцять восьмого члена Європейського Союзу, лідера серед країн Західних Балкан у економічному розвитку та євроінтеграційних процесах, а також важливого контрибутора стабільності й безпеки в регіоні. В діалозі з Європою ми поставили перед собою два завдання. Перше – це безвізовий режим. Тут ми на доброму шляху, вже опрацьовується Акційний план лібералізації безвізового режиму з ЄС. На сьогодні лише 4% українців отримують відмови на звернення про Шенгенську візу. Тобто, побоювання щодо валу нелегальних мігрантів у випадку скасування візового режиму з Україною не мають підстав.
Другий пріоритет у розмовах з Брюсселем – укладення угоди про асоціацію між ЄС та Україною, включно зі створенням зони вільної торгівлі. Своє законодавство ми повинні узгодити з 50% правової власності ЄС, якщо ми хочемо підписати договір про вільну торгівлю, який є складовою частиною Угоди про асоціацію. Це – нелегке завдання, оскільки після повної лібералізації значній кількості українських підприємств буде необхідна ґрунтовна і швидка модернізація. Але, ми не хочемо ввійти у ЄС як держава-жебрак. Україна – велика країна, ми прагнемо рівноправності з іншими державами-членами ЄС.
— Чи Україна має певні конкретні дати на своєму шляху до ЄС?
— Європарламент 1 грудня ц.р. надав потужну підтримку Україні, порекомендувавши якомога швидше здійснити парафування та вже в першій половині 2012 року підписати договір про асоціацію і підтвердивши таким чином європейську перспективу нашої держави та її право на членство в ЄС.
Цю резолюцію ми вважаємо великим визнанням прогресу України. Тільки після підписання Договору про асоціацію йде наступний крок – початок вступних переговорів. Виглядає, що переговорних глав буде не менше, ніж їх мала Хорватія.
— Чи справа Тимошенко впливатиме на процес наближення України до ЄС?
— Ми маємо політичну волю укласти угоду про асоціацію якомога швидше. Угода не є подарунком для України, це – взаємно вигідний документ. Віримо, що наші європейські партнери це розуміють. Що ж стосується справи Тимошенко, то я хочу наголосити, що в Україні, як і в Хорватії, досягнуто значних результатів у боротьбі з корупцією, включно з найвищим рівнем органів влади.
На заході цю справу називають політичним переслідуванням.
У так званих резонансних справах в Україні існують політична і правова сторони. Суд має встановити виключно юридичну відповідальність особи у рамках законодавства, керуючись верховенством права, презумпцією невинуватості і невідворотності покарання. У цьому контексті всі гілки влади в Україні наголошують на безособистістому характері принципу верховенства права, а також зацікавленість у гласності та відкритості процесу над Ю.Тимошенко, яка на жаль обрала не правову, а політичну стратегію захисту.
Інформація про стан здоров’я Ю.Тимошенко не є таємницею. Повні дані на цю тему розміщені на її особистому веб-сайті. Вона проходить необхідні лікарські огляди і отримує належну медичну допомогу.
В цілому треба нарешті розмежовувати терміни «політичне переслідування» та економічна злочинність. Як приклад, хочу зауважити, що у впровадженні в Україні знаходиться вже 360 кримінальних справ не тільки проти посадових осіб колишнього уряду, а й проти офіційних осіб, які й сьогодні знаходяться при владі. Вважаю аморальним для політика прикриватися любов’ю до батьківщини чи європейською інтеграцією, а при цьому красти державне майно. Крім аморальності такі справи мають знаходити відповідну оцінку в судових рішеннях.
— Хорватія не входить в спільну футбольну групу з Україною, але дві збірні з футболу добре знають одна одну. Чи спостерігаєте ви за грою хорватської збірної?
— Я знайомий з тренером хорватської збірної Славеном Білічем, він подарував мені форму збірної під номером 10. Маю й українську форму під номером 7. Я вірю, що С.Біліч має вміння і можливість довести хорватську збірну до фіналу. Більше того, маю мрію, щоб збірні наших країн зустрілись на фінальному матчі Євро-2012 року, який відбудеться в Києві 1 липня 2012 року. Ми маємо мислити позитивно, оскільки наші бажання часто матеріалізуються.
ЕКОНОМІКА. МИ ШУКАЄМО ПРОЕКТИ ДЛЯ ВІЙСЬКОВО-ТЕХНІЧНОЇ СПІВПРАЦІ
— Як ви оцінюєте економічні стосунки двох країн?
— Після стрімкого падіння двостороннього товарообігу в 2009 році стан справ покращився. Статистичні дані за 9 місяців 2011 р. і далі вказують на позитивний тренд в економічних стосунках – у порівнянні з відповідними періодами в 2009 і 2010 р. відзначено зріст загального торговельного обміну між нашими державами на 90% і 55% відповідно, але цього недостатньо. Українсько-хорватський форум, який відбувся в Києві на початку жовтня, як і установче засідання двосторонньої комісії з питань військово-технічної співпраці, були проведені з метою пошуку нових проектів.
Багатою є й культурна співпраця: відбувається обмін художніми виставками української та хорватської спілок художників, гостювання українських письменників у Хорватії, публікації книг…